Джерело фото: згенеровано ШІ
Відбувся черговий етап впровадження Єдиного порталу сервісів та розвитку Єдиної державної електронної системи у сфері безпечності харчових продуктів (eFood).
Про це повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Зазначається, що робота робочих груп була зосереджена на узгодженні архітектури майбутньої системи, розгляді клікабельного прототипу, деталізації користувацьких сценаріїв, а також опрацюванні технічних вимог до розробки Єдиної електронної системи. Окрему увагу приділено питанням інтеграції сервісів у єдину платформу, уніфікації процесів надання адміністративних послуг та забезпечення їх цифрової взаємодії між реєстрами і модулями системи.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук наголосив на системному характері цифрової трансформації та необхідності її орієнтації на кінцевого користувача.
«Пріоритетом є забезпечення доступності, прозорості та передбачуваності сервісів для суб’єктів господарювання та громадян, а також скорочення адміністративного навантаження», — сказав він.
Портал розглядається як ключова складова Єдиної системи Держпродспоживслужби, яка включатиме електронний кабінет користувача, інтегровані реєстри, інструменти контролю та аналітичні модулі.
«Ми переходимо до моделі, де всі рішення щодо розвитку цифрових сервісів базуються на реальних даних і практичному досвіді користувачів. Зворотний зв’язок від бізнесу дозволяє нам не лише виявляти проблемні ділянки в існуючих процесах, але й формувати більш ефективну логіку майбутніх сервісів. Це забезпечує відповідність системи реальним потребам ринку та підвищує її прикладну цінність у щоденній роботі суб’єктів господарювання», — підкреслила керівник офісу цифровізації Держпродспоживслужби Соломія Старосольська.
За результатами роботи робочих груп:
«Розбудова цифрової архітектури eFood — це не лише про впровадження нових ІТ-рішень, а насамперед про створення цілісної, зрозумілої та ефективної екосистеми взаємодії держави, бізнесу і громадян. Наш пріоритет — забезпечити сумісність сервісів, прозорість процесів і реальну зручність для кожного користувача, щоб цифрові інструменти стали практичним ресурсом, який зменшує адміністративні бар’єри та підвищує якість державних послуг», — зазначив заступник голови Держпродспоживслжби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Захарін.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Право експортувати продукцію тваринного походження до країн Європейського Союзу станом на початок 2026 року мають 448 українських підприємств.

В Україні за сім місяців 2026 року зафіксували 454 неблагополучні пункти щодо сказу. Це приблизно на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року, однак епізоотична ситуація залишається напруженою.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Система «єЧерга» сьогодні, 17 липня, розпочала тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів, які перетинають державний кордон.