Альтернативні шляхи здатні пропускати 4,5 млн т українського експорту

Про це повідомив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач у коментарі «Інтерфакс-Україна».

«Ця цифра (4,5 млн тонн) дає можливість нам експортувати… Інформація про те, що в нас колапс із експортом, це неправда», — наголосив Деркач.

Він зауважив, що із загальних 6 млн тонн вантажів, які перевозились морським коридором, близько 4 млн тонн складали зернові, а ще 2 млн тонн — переважно різні види металів та залізна руда.

За його словами, серед альтернативних маршрутів, які напрацьовує міністерство, важливу роль відіграють Дунайські порти, які вже почали працювати у посиленому режимі та можуть перевалювати до 3 млн тонн вантажів на місяць.

Сергій Деркач зазначив, що за останній місяць Дунайські порти вже втричі збільшили обсяги перевалки вантажів. Ще покращити ситуацію могло б відновлення роботи румунських лоцманів у режимі 24/7 на морському каналі «Суліна», який наразі працює тільки вдень. З цього приводу ведуться перемовини з Європейською комісією та Румунією.

Мінінфраструктури також працює з Румунією над підготовкою українських лоцманів, які після отримання відповідних сертифікатів зможуть проводити судна цим каналом, додав посадовець.

Він уточнив, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще близько 1-1,5 млн т вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт — близько 200-300 тис. тонн, що й виводить на загальну цифру у 4,5 млн т.

Для збільшення автомобільних перевезень через кордон продовжується розбудова пунктів пропуску (ПП).  Загалом міністерство очікує збільшити пропускну спроможність по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник. Деркач зауважив, що це важливо не тільки з точки зору забезпечення експорту, але й імпорту, бо автотранспорт забезпечує понад 30% всього імпорту в Україну.

Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути збільшують логістичні витрати.

«Якщо ми, наприклад, про олійні, то для них це збільшення витрат не так критично. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати гроші. З іншого боку, якщо просто вкрай потрібно отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо», — описав ситуацію Деркач.