Смак передається за допомогою електростимуляції язика.
Працює це так: на стороні відправника є реальний лимонад, в який занурюють спеціальний pH-прилад, який встановлює кислотність напою. Ще один датчик тим часом аналізує колір рідини. Потім ці дані передаються на спеціальну кружку з підсвічуванням і електродами, куди наливають звичайну воду. Піддослідний п’є цю рідину, торкаючись язиком електродів, які за допомогою слабких електричних імпульсів відтворюють в роті оригінальний смак напою.
Систему перевірили на 13 добровольцях. Їм дали спробувати справжній лимонад трьох кольорів: жовтого, зеленого і мутного білого, а також віртуально відтворений. При цьому піддослідним не казали, п’ють вони реальний напій чи воду з додаванням технологій. У більшості випадків лимонадом визнавали всі напої, але реальний називали більш кислим.
Науковці зауважують, що це може бути пов’язано з тим, що велика частка відчуття смаку пов’язана з запахами, які їх розробка поки що відтворювати не може. В майбутньому вони планують продовжити розвиток технології і в цьому напрямку, передає Platforma.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

У ніч на вівторок, 4 серпня, росіяни вдарили по складу виробника шоколаду Millennium у Дніпрі (ТОВ «Малбі Фудс»). Частину продукції було знищено.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.