Результат досліджень опубліковано в журналі Cell, повідомляється на сайті університету.
«Це досить суттєва генетична зміна і порівнянні з іншими мутаціями, які були пов’язані з порушенням сну і характерні лише для окремих сімей, що живуть у світі», — каже провідний автор і керівник лабораторії генетики Університету Рокфеллера Майкл У. Янг.
Відповідно до результатів дослідження, мутація може відбуватися в певних групах населення з частотою одна людина серед 75.
Під час дослідження учасники залишалися в лабораторному помешканні протягом двох тижнів. Вони були ізольовані від всіх індикаторів часу і їм було дозволено їсти та спати, коли заманеться. Більшість піддослідних показали цілодобовий цикл «сон-неспання». Однак, люди, які страждали на розлади затримки фази сну, мали більш тривалі цикли, при цьому затримувалися також зміни температури тіла і гормональний рівень, які пов’язані з біологічним годинником.
Для більшості людей мелатонін (гормон, який допомагає регулювати сон) зазвичай збільшується близько 9 або 10 вечора, але у людей із затримкою фази сну більш високий рівень мелатоніну спостерігається близько 2 або 3 години ночі. Після цього були досліджені зразки ДНК піддослідних, і вчені виявили, що серед таких пацієнтів поширена мутація в гені CRY1.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.

Верховна Рада України ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Syngenta інвестує $130 млн у будівництво нового провідного світового дослідницького центру агробіонауки у Великій Британії.