Зростання витрат на посівну-2023 складає в середньому на 25% більше проти попереднього року.
Про це зазначають в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«Якщо брати загальну посівну площу в 20 млн га, то це додаткові витрати на суму близько 70 млрд грн. Насамперед зростання пов’язане з девальвацією гривні, адже більшість ресурсів, як то добрива, ЗЗР, пальне, техніка та запчастини, насіння, прив’язані до курсу іноземних валют. Водночас найбільше зросли ціни на комплексні добрива — понад 50%, а також на пальне — понад 45%», — констатує генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
Як наслідок, аграрії скорочують внесення добрив.
Зокрема, головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4000 га) Олександр Черкаський каже, що «озимину сіяли без добрив, нині плануємо підживлення азотними добривами, але дещо урізали норму. Під основний обробіток ґрунту також нічого не давали. Викручуємося, як можемо, та сподіваємося на краще».

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Група компаній «Агрейн» завершила посівну кампанію озимого ріпаку в Чернігівській області. Наразі роботи тривають на Одещині.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Посівна кампанія озимих культур під урожай 2027 року стартувала на Прикарпатті.

«ТАС Агро» завершила жнива ранніх зернових та розпочала збір соняшнику.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.