Цієї весни агровиробники масово відмовляються від калійних добрив через їхню надто високу вартість, як і від амофосу, який хоч і є в наявності, але економічно не рахується за поточних внутрішніх цін на зерно.
Про це AgroPortal.ua повідомила генеральний директор компанії «Агро-Регіон» Катерина Рибаченко.
Оцінюючи ситуацію на ринку, вона зазначила, що за нинішніми цінами сільгоспвиробники не в змозі купувати добрива здебільшого через брак вільних коштів та мінусову ефективність зернових культур.
«По азотній групі аграрії сподівалися, що цього сезону завдяки появі імпортних альтернатив відчизняним добривам знизяться ціни на всю групу. І в разі, якщо в Україні почнуть дешевшати добрива відповідно до світових тенденцій, є надія, що хоч і зменшену норму, але агровиробники зможуть внести», — вважає Катерина Рибаченко.
За її словами, по сульфатних добривах була затримка постачання законтрактованого трейдерами обсягу морем, тож на ринку спостерігався дефіцит, але ситуація стабілізувалась.
«Через занизьку внутрішню ціну на зерно агровиробники в більшості регіонів другий рік поспіль масово змінюють весняний кроп-мікс на користь олійних культур, що на відміну від кукурудзи не вимагають великої кількості добрив. У дуже короткостроковій перспективі це нормальне рішення із серії «задля виживання», але в довгостроковій перспективі — зниження потенціалу родючості ґрунту, знищення технології та втрата місця на світових ринках зерна», — підсумувала Катерина Рибаченко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Обсяг M&A угод в агросекторі України за 4 місяці поточного року перевищив $525 млн — це більше, ніж за весь минулий рік (18 угод на $167 млн).

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

У групі компаній «Агро-Регіон» попри примхи погоди очікують на хороший урожай, цілодобово тримаючи руку на пульсі.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила склад президії на 2026–2027 роки.

На третій рік війни провідні агрокомпанії продовжують інвестувати у напрацьовані напрями та нові сегменти, хоч у масштабні проєкти ризикують заходити не всі.