Цієї весни агровиробники масово відмовляються від калійних добрив через їхню надто високу вартість, як і від амофосу, який хоч і є в наявності, але економічно не рахується за поточних внутрішніх цін на зерно.
Про це AgroPortal.ua повідомила генеральний директор компанії «Агро-Регіон» Катерина Рибаченко.
Оцінюючи ситуацію на ринку, вона зазначила, що за нинішніми цінами сільгоспвиробники не в змозі купувати добрива здебільшого через брак вільних коштів та мінусову ефективність зернових культур.
«По азотній групі аграрії сподівалися, що цього сезону завдяки появі імпортних альтернатив відчизняним добривам знизяться ціни на всю групу. І в разі, якщо в Україні почнуть дешевшати добрива відповідно до світових тенденцій, є надія, що хоч і зменшену норму, але агровиробники зможуть внести», — вважає Катерина Рибаченко.
За її словами, по сульфатних добривах була затримка постачання законтрактованого трейдерами обсягу морем, тож на ринку спостерігався дефіцит, але ситуація стабілізувалась.
«Через занизьку внутрішню ціну на зерно агровиробники в більшості регіонів другий рік поспіль масово змінюють весняний кроп-мікс на користь олійних культур, що на відміну від кукурудзи не вимагають великої кількості добрив. У дуже короткостроковій перспективі це нормальне рішення із серії «задля виживання», але в довгостроковій перспективі — зниження потенціалу родючості ґрунту, знищення технології та втрата місця на світових ринках зерна», — підсумувала Катерина Рибаченко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Для озимого ріпаку особливо важливим є забезпечення бором восени — саме в цей період культура активно формує кореневу систему та конус наростання. Навіть помірний дефіцит бору в цей період може призвести до появи так званої дуплистості кореневої шийки та кореня.

Подання заявок на отримання бюджетної субсидії для сільгоспвиробників, які придбали комплексні мінеральні добрива вітчизняного виробництва, розпочинається сьогодні, 1 жовтня 2026 року.

Ранні етапи органогенезу — час, коли закладається основа врожаю озимих культур. Саме тому «вихідні параметри» агровиробництва мають бути винятково якісними.

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Обсяг M&A угод в агросекторі України за 4 місяці поточного року перевищив $525 млн — це більше, ніж за весь минулий рік (18 угод на $167 млн).

У групі компаній «Агро-Регіон» попри примхи погоди очікують на хороший урожай, цілодобово тримаючи руку на пульсі.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила склад президії на 2026–2027 роки.

На третій рік війни провідні агрокомпанії продовжують інвестувати у напрацьовані напрями та нові сегменти, хоч у масштабні проєкти ризикують заходити не всі.