Процедура експорту сої та ріпаку з України без сплати мита виробниками досі не врегульована, і для здійснення експорту митниця вимагає від виробників оплати 10% «гарантійного платежу на митницю» як забезпечення, а після здійснення експорту обіцяє повернути ці кошти протягом 30 днів.
Про це повідомляє GrainTrade.
Водночас для отримання висновку ТПП виробник має надати близько 12 документів, а під час визначення обсягів вирощеної виробником продукції ТПП рахує максимальну врожайність не більше 3,5 т/га.
«Такі процедури відбивають у виробників бажання експортувати зерно, і вони дедалі більше схиляються до продажів сої та ріпаку за гривню переробникам», — пояснюють аналітики.
Протягом тижня експортні ціни на сою з ГМО залишалися на рівні 388–390 $/т, або 16 800–17 000 грн/т, а на сою без ГМО — на рівні 18 000–18 200 грн/т, або 420–430 $/т з доставкою до чорноморських портів. Кількість трейдерів, що купують сою, скорочується, оскільки конкуренція на світовому ринку зростає, а світові ціни падають під тиском сприятливих для сівби умов у Південній Америці та активного збирання у США.
Листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго за тиждень впали на 1,6% — до 370 $/т (-5,3% за місяць) на тлі активного збирання врожаю (обмолочено близько 60% площ) та низьких темпів експорту сої у США.
В Україні станом на 9 жовтня з 56% площ намолочено 2,7 млн т сої за врожайності 2,28 т/га, тоді як торік на цю дату з 80% площ було зібрано 4,8 млн т сої з урожайністю 2,29 т/га. Цього тижня в Україні встановиться суха погода, яка дозволить фермерам прискорити збирання сої та соняшнику, та збільшить пропозиції на ринку.
Переробники протягом тижня пропонували за сою з ГМО 16 500–17 000 грн/т, а за сою без ГМО — 18500-18700 грн/т з доставкою на завод (протеїн 39-40%).
«У разі різкого збільшення пропозицій сої переробники будуть обмежувати закупівлі, оскільки вони вже придбали великі обсяги соняшнику за високими цінами», — прогнозують фахівці.
Сприятливі для сівби сої умови у Південній Америці продовжують покращувати прогнози врожаю, що посилює тиск на світові ціни на сою й активізує постачання сої старого врожаю. За прогнозом агенції ANEC, у жовтні Бразилія експортує 7,3 млн т сої, що забезпечить потрібною сировиною Китай, який не відновлює закупівлі сої зі США.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції, стартує з 1 вересня.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Два законопроєкти, що передбачають тимчасове скасування вивізного мита на три основні олійні культури (соняшник, сою та ріпак) на період дії в Україні режиму воєнного стану, було подано минулого тижня до Верховної Ради за ініціативи українських експортерів.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Європейський Союз у сезоні 2025/26 скоротив імпорт ріпаку з третіх країн до 5,4 млн т проти 7,5 млн т роком раніше. Однією з причин стало збільшення власного врожаю в ЄС.