Рентабельність основних видів сільськогосподарських культур з липня 2023 року стабільно поліпшується, однак зернові досі не досягли беззбитковості, а прибутковість олійних культур залишається мінімальною.
Про це йдеться у четвертому випуску дослідження «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного Міністерством аграрної політики та продовольства спільно з «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR) Світового банку, повідомляє міністерство.
«Поліпшення рівня рентабельності порівняно з попереднім періодом пов'язано з відновленням експортних морських шляхів. Це знизило вартість логістики та дозволило збільшити закупівельні ціни на внутрішньому ринку навіть попри зниження світових цін на всі види зернових та олійних культур», — пояснюють аналітики.
Протягом останніх 6 місяців ціни на елеваторах зросли: на 38% — для зернових культур і на 14% — для олійних порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ціни в українських портах також збільшились, але не так відчутно, адже вартість логістики залишається доволі високою. Водночас закупівельні ціни на українському ринку досі значно відстають від світових.
«З початку 2024 року змінилась структура експортних маршрутів. Логістика агропродукції через річкові порти Дунаю відіграла важливу роль для України, коли глибоководні порти Одеси не працювали. Однак на сьогодні потенціал експортного шляху Дунаєм не використовується на повну через більшу вартість логістики в цьому напрямку порівняно з глибоководними портами Одеси», — уточнюють фахівці.
За їхніми даними, наразі експорт до портів Гданська/Гдині практично не здійснюється через збільшену пропускну спроможність та вищу рентабельність інших каналів експорту. У квітні 2024 року майже не здійснювався експорт олійних культур через румунський порт Констанца, що було частково пов’язано зі зменшенням залишків олійних культур для експорту.
Як свідчать результати дослідження, тенденція до зниження середніх норм внесення добрив у галузі продовжується. Хоча восени 2023 року і було зафіксоване збільшення норм внесення добрив під озимі культури, навесні 2024 року норми внесення знову скоротились — в середньому на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними причинами зменшення норм внесення добрив є брак обігових коштів та здорожчання їхньої вартості через зміни до Митного кодексу та загальну ситуацію невизначеності в галузі через війну. При цьому великі виробники практично не зменшили норми внесення добрив, у той час як дрібні аграрії були змушені їх скоротити в середньому на 10-15%. Норми внесення засобів захисту рослин залишились на тому ж рівні.
«За результатами 2024 року очікується вищий рівень рентабельності рослинництва порівняно з попереднім прогнозом. Прибутковість соняшнику очікується на рівні 45 $/т (-4 $/т у 2023 році), сої — на рівні 83 $/т (69 $/т у 2023 році), ріпаку — на рівні 78 $/т (5 $/т у 2023 році). Виробництво ж зернових залишиться збитковим», — прогнозують експерти.
На результати галузі рослинництва цього року найбільше впливатимуть такі фактори як зменшення норми внесення добрив, і як наслідок — незначне зменшення врожайності. А також зниження вартості експортної логістики, зменшення цінового розриву між ціною на елеваторах та в українських портах завдяки налагодженню експортних відвантажень, що сприятиме активнішому відновленню внутрішніх закупівельних цін, вважають дослідники.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Європейський Союз у сезоні 2025/26 скоротив імпорт ріпаку з третіх країн до 5,4 млн т проти 7,5 млн т роком раніше. Однією з причин стало збільшення власного врожаю в ЄС.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні – червні 2026 року знизився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – травні показник зростав на 1,4%).