У Вінницькій області на 11 га вирощують міскантус. На Житомирщині цією рослиною, яку в народі називають «слонова трава», засадили 110 га.
Про це Вінниця.info розповів керівник підприємства, що займається вирощуванням культури, Вадим Кричковський.
«Зелена маса міскантуса може бути використана для виробництва біопалива. З неї виробляється боіоетанол, біогаз, синтез-газ.
Окрім того, високий вміст целюлози дозволяє використовувати рослину для виготовлення целюлозних волокон, які застосовують у текстильній промисловості та під час виробництва біопластику; для виробництва біокомпозитів, які використовуються у будівництві та автомобільній промисловості. З міскантуса можна виробляти різні хімічні продукти.
Високий вміст целюлози також дозволяє використовувати рослину для виробництва паперу і картону», — розповів Вадим Кричковський.
Він додав, що висушена і подрібнена зелена маса міскантуса може бути перетворена на пелети і використовуватися як паливо для опалювальних систем.
Тобто це енергетична культура, яка до того ж насичує ґрунт гумусом.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Відновлення меліоративної інфраструктури дозволило суттєво підвищити врожайність картоплі на Житомирщині.

Водогосподарники Державного агентства з розвитку меліорації, рибоного господарства та продовольчих програми подали вже 7,5 млн м³ води для зрошення полів у трьох регіонах України.

Аграрії Вінницької області обмолотили 21,3 тис. га ранніх зернових і зернобобових культур, що становить 5,2% прогнозованих площ. Намолочено 125,2 тис. т зерна за середньої врожайності 58,8 ц/га, що перевищує минулорічний показник (57,7 ц/га).

Одним із цікавих напрямів органічного господарства «Жива Нива» стали експерименти з міскантусом. Його вирощують у вигляді кулісних посівів, що створюють захисні смуги для сої, кукурудзи та квасолі.

Міскантус має усі шанси стати одним із ключових інструментів «зеленої» трансформації української енергетики та джерелом стабільного доходу для аграріїв.

Валовий дохід від експорту з 1 га кукурудзи — 1 100 євро, в той час як ціна за 1 га енергетичної культури та вироблений з неї метан складе 5 000 євро.
