На цьому наголосив Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук, говориться у повідомленні выдомства.
Він нагадав, що енергетичні культури як джерело біомаси для виробництва енергії вже давно використовують у провідних країнах ЄС, наприклад, Італії, Німеччині, Швеції. В Україні є близько 4 млн га малородючих земель, які варто задіяти під енергокультури. Мова йде про такі області, як, наприклад, Київська, Житомирська, Чернігівська, Львівська.
«За оцінками експертів, використання енергокультур в енергетичних цілях, при врожайності 11,5 млн т з 1 млн га, допоможе щорічно заощаджувати близько 5,5 млрд м3 газу. Якщо охопити весь потенціал — 4 млн га цих культур, то обсяг заміщення газу сягне 20 млрд м3, а це 2/3 потреб країни в газопостачанні», — підрахували у Держенергоефективності.
Зважаючи на такий потенціал, агентство прагне зміцнювати співпрацю з місцевою владою, спільними зусиллями презентувати інвесторам конкретні точки входу для будівництва генеруючих потужностей на біомасі та демонструвати переваги вирощування енергокультур для забезпечення їх сировиною.
Підкріплюючи свої слова, Савчук презентував учасникам заходу успішний приклад вирощування енергетичної верби в Україні компанією «Салікс Енерджі». Площа плантацій складає 1 700 га, урожайність — 34000 т/рік, а заміщення газу — 10 млн м3 газу/рік.
Крім цього, є приклади вирощування енергетичної тополі на Львівщині та Житомирщині.
Голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха також акцентував увагу на тому, що для прискорення розвитку біоенергетики потрібно значною мірою використовувати аграрну біомасу та енергетичні культури.
Як відзначили у відомстві, розвинути цей сектор допоможе створення електронної платформи торгівлі біопаливом. Для цього Держенергоефективності спільно з БАУ розробляє законодавчу базу.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

За останній рік біоетанольна галузь України продемонструвала стрімке нарощування виробничих потужностей — більш ніж у 2,5 раза, або на 160%. За даними Української асоціації виробників біоетанолу, наразі у країні працюють 10 із 17 ліцензованих виробників біоетанолу. Поточний обсяг виробництва становить 180-200 тис. т на рік, але наявні потужності дозволяють збільшити його вдвічі.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

Ринок біодизеля в Європі становить приблизно 20 млрд євро. Для порівняння: біоетанолу — близько 6 млрд євро, а біометану — 4–5 млрд євро. В Україні цей ринок не так розвинений, але вона є одним із найбільших експортерів ріпаку до ЄС, який використовується саме для виробництва біодизеля.

Для ТОВ «Вітагро Енерджі» біоенергетика — це продовження переробки аграрної продукції, тому що біоетанол і біометан створюють додану вартість, їх можна продавати на зовнішні ринки та отримувати валютну виручку.

У Вінницькій області на 11 га вирощують міскантус. На Житомирщині цією рослиною, яку в народі називають «слонова трава», засадили 110 га.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України та Німецьке енергетичне агентство співпрацюватимуть у запровадженні повноцінного реєстру біометану в Україні.

Валовий дохід від експорту з 1 га кукурудзи — 1 100 євро, в той час як ціна за 1 га енергетичної культури та вироблений з неї метан складе 5 000 євро.

Уряд звільнив Валерія Безуса з посади голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.

Розвиток біоенергетики в Україні вимагає партнерства усіх зацікавлених сторін.
