Аграрії Кіровоградщини скорочують вирощування зернових культур, зокрема пшениці, та перелаштовуються на олійні.
Про це розповіла керівник департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерія Фурманова, пише Точка Доступу.
Вона відзначила, що під урожай 2022 року аграрії Кіровоградщини посіяли 444,1 тис. га озимих зернових і 67 тис. га озимого ріпаку. Але вже під урожай 2023 року озимі зернові посіяли на площі 398,3 тис. га, а озимий ріпак на 83,4 тис. га.
Тобто площа посіву ріпаку порівняно з попереднім роком збільшилася на 21%.
За словами Валерії Фурманової, олійні культури стають пріоритетними. Причина в тому, що їхня логістика більш вигідна: тонна олійних культур має більшу вартість. А транспортування коштує так само, як і тонна зернових.
«Через це фермери перелаштовуються, щоб все-таки працювати не в збиток і не в нуль, а з прибутковістю. Це вже помітно на прикладі озимого ріпаку. Очікується, що у 2023 році аграрії розширять посівні площі під олійними культурами. В першу чергу під соняшником», – зазначає Валерія Фурманова.
Внаслідок цього у 2023 році планується скорочення виробництва зернових у порівнянні з попереднім роком. Але ці зміни не вплинуть на внутрішню продовольчу безпеку, запевнила очільниця департаменту. Так, за її словами, частина зернового ресурсу споживається в області. Це потреби харчової промисловості, використання зерна для посівного матеріалу, на корм худобі та птиці тощо. Водночас внутрішнє споживання зерна є набагато меншим від того, що вирощують аграрії Кіровоградщини.
«Для прикладу: із отриманого у 2022 році збіжжя зернових у 4 млн т для внутрішніх потреб області використовується 844,5 тис. т. Це 20% від вирощеного за сільськогосподарський рік. Решта — експортний потенціал. А є ще й перехідні залишки від попереднього врожаю», — зазначає Валерія Фурманова.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Рекордне світове виробництво зернових не гарантує продовольчої безпеки, оскільки проблеми з логістикою ускладнюють постачання продукції на міжнародні ринки.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Аграрії Сумської області отримають 365,1 тис. грн фінансової підтримки з обласного бюджету в 2026 році.

Війська рф ударили по птахофабриці у Бориспільському районі Київщини.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 жовтня поточного року становили 20,7 млн т, що на 6 млн т більше за показник на аналогічну дату роком раніше.

Аграрії Кіровоградщини поточного року очікують зібрати 270 тис. т овочів — на 4,3% більше, ніж торік.

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.