Очікується, що глобальний попит на пшеницю зросте на 11% протягом наступного десятиліття.
Про це йдеться у сільськогосподарському прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) Agricultural Outlook 2022-2031.
На це впливатимуть наступні чинники:
Велика частина попиту буде надходити з країн, що розвиваються, в Азії. Більшості з них знадобиться більше імпорту від великих виробників зерна.
Прогноз OECD-FAO щодо споживання пшениці та статистика міжнародної торгівлі до 2031 року
«Збільшення виробництва пшениці в росії посилить конкуренцію на світових ринках. Конкуренція стане гострішою, якщо російські фермери зможуть виробляти більш якісну пшеницю, придатну для виробництва продуктів харчування. Однак довгострокові наслідки війни в Україні можуть обмежити експортні можливості росії», — йдеться у звіті.
Очікується, що на Індію, Китай, Пакистан і Єгипет припаде приблизно половина зростання світового споживання. Значне зростання попиту також очікується в Африці (Нігерія +29%, Ефіопія +22%) та АСЕАН (В'єтнам +21%, Індонезія +17%, Філіппіни +19%).
Довгострокові прогнози дають корисну інформацію, однак дослідники стикаються з численними проблемами. «Вторгнення росії в Україну показує, як несподівані події можуть спричинити значні збої у виробництві та торгівлі. Потенціал триваючих конфліктів і зростання витрат на виробництво, особливо на добрива, можуть вплинути на виробництво в короткостроковій перспективі», — зазначають аналітики.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Уряд Італії долучився до ініціативи з підтримки зберігання зерна в Україні, виділивши €3,5 млн, щоб допомогти фермерам зберегти врожай і продовжити виробництво в умовах війни.

Світове виробництво зернових у 2026 році скоротиться порівняно з рекордним показником 2025 року, однак залишиться другим найвищим за всю історію спостережень.

Базовий показник світових цін на продовольчі товари дещо знизився в жовтні 2026 року. Цьому сприяло зменшення індексів цін на зернові, молочні продукти та м'ясо.

Ціна на пшеницю цього сезону впала приблизно вдвічі. За нинішньої вартості зерна збитки від вирощування культури у ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині сягають $400–500/га.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 жовтня поточного року становили 20,7 млн т, що на 6 млн т більше за показник на аналогічну дату роком раніше.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Ф'ючерси на пшеницю нівелювали премію за ризик у Чорноморському регіоні, яка сформувалася після того, як росія та Україна у липні посилили взаємні атаки.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.