Очікується, що глобальний попит на пшеницю зросте на 11% протягом наступного десятиліття.
Про це йдеться у сільськогосподарському прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) Agricultural Outlook 2022-2031.
На це впливатимуть наступні чинники:
Велика частина попиту буде надходити з країн, що розвиваються, в Азії. Більшості з них знадобиться більше імпорту від великих виробників зерна.
Прогноз OECD-FAO щодо споживання пшениці та статистика міжнародної торгівлі до 2031 року
«Збільшення виробництва пшениці в росії посилить конкуренцію на світових ринках. Конкуренція стане гострішою, якщо російські фермери зможуть виробляти більш якісну пшеницю, придатну для виробництва продуктів харчування. Однак довгострокові наслідки війни в Україні можуть обмежити експортні можливості росії», — йдеться у звіті.
Очікується, що на Індію, Китай, Пакистан і Єгипет припаде приблизно половина зростання світового споживання. Значне зростання попиту також очікується в Африці (Нігерія +29%, Ефіопія +22%) та АСЕАН (В'єтнам +21%, Індонезія +17%, Філіппіни +19%).
Довгострокові прогнози дають корисну інформацію, однак дослідники стикаються з численними проблемами. «Вторгнення росії в Україну показує, як несподівані події можуть спричинити значні збої у виробництві та торгівлі. Потенціал триваючих конфліктів і зростання витрат на виробництво, особливо на добрива, можуть вплинути на виробництво в короткостроковій перспективі», — зазначають аналітики.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Уряд Молдови розглядає можливість збереження обмежень на імпорт українського зерна, але остаточне рішення буде прийнято після оцінки фінансових показників.

Експорт кукурудзи з Аргентини у серпні – вересні досягне рекордного рівня у 10 млн т, оскільки покупці шукають альтернативу українському зерну, постачання якого скоротилось через воєнні дії у Чорному морі.

Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.