Комітет з питань економічної політики та інновацій парламенту Болгарії ухвалив проєкт рішення, яким висловлюється проти продовження дії спеціальних заходів щодо окремих товарів походженням з України після 15 вересня 2023 року.
Остаточне рішення буде прийнято на пленарному засіданні, пише Forbes Bulgaria.
10 членів комітету підтримали документ, 4 проголосували проти і 2 утрималися.
У проєкті позиції Болгарії зазначено, що країна не підтримує продовження після 15 вересня 2023 року надзвичайного заходу щодо заборони імпорту до Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України та доручає Раді міністрів вжити необхідних заходів для висловлення своєї позиції.
Проєкт рішення викликав жваві дебати в Єврокомісії і був оскаржений галузевими організаціями. Фермери заявили, що вони були шоковані цим рішенням. Голова Національної асоціації виробників зерна Ілля Проданов заявив, що рішення не супроводжувалося аналізом наслідків, до яких воно призведе. За його словами, таке рішення ставить під загрозу сільськогосподарську галузь країни і попередив, що напруженість, яка зараз існує в секторі, в якийсь момент вихлюпнеться в надзвичайно масштабний спосіб. Він запевнив, що асоціація буде відстоювати інтереси виробників усіма можливими способами.
Водночас Румунія та Угорщина вимагають від Єврокомісії продовжити заборону на імпорт українського зерна принаймні до кінця року. Про це стало зрозуміло після зустрічі міністрів сільського господарства двох країн у Бухаресті — Флоріна Барбу та Іштвана Надя.
«Ми, як і Румунія, дозволяємо транзитні перевезення і не хочемо завдати шкоди Україні, але хочемо зберегти конкурентоспроможність наших фермерів», — прокоментував міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Після Бухареста він також планує провести переговори зі своїми колегами з Болгарії та Словаччини.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Війська рф здійснили чергову атаку на цивільне судноплавство в Одеській області.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Експорт кукурудзи з Аргентини у серпні – вересні досягне рекордного рівня у 10 млн т, оскільки покупці шукають альтернативу українському зерну, постачання якого скоротилось через воєнні дії у Чорному морі.

Чергове перевищення допустимих норм пестицидів виявлено у партії аргентинського соняшнику, яка надійшла до Болгарії.

Смородина не належить до яскраво виражених експортно орієнтованих ягідних культур України, однак певні обсяги продукції стабільно постачаються на зовнішні ринки.