Якщо ми візьмемо виручку АПК за вересень-жовтень, котра склала $2,6 млрд, та заморозимо від цієї суми 15%, то матимемо на місяць близько $400 млн на депозитах. Сума може бути навіть більшою, враховуючи складну ситуацію з логістикою.
Законопроєкт №8166 «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур» мав би розв’язати проблему неповернення валютної виручки до країни недобросовісними суб’єктами, але замість цього створює додаткові збитки для чесних сільгоспвиробників.
Про це йшлось під час спільної пресконференції «Валютний контроль: як не знищити аграрний експорт?» на платформі «Укрінформ».
Основними інноваціями, які пропонує законопроєкт №8166, є:
Якщо оцінювати фінансове навантаження, що покладатиметься на експортерів, то, за словами заступниці генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Марії Ревенко, сума коштів, що буде заблокована на рахунках та тимчасово вилучена з обігових коштів аграрія, буде зовсім не маленькою.
Якщо ми візьмемо виручку АПК за вересень-жовтень, котра склала $2,6 млрд, та заморозимо від цієї суми 15%, то матимемо на місяць близько $400 млн на депозитах. Сума може бути навіть більшою, враховуючи складну ситуацію з логістикою.
Запровадження додаткових експортних процедур створить ще більші проблеми з ліквідністю для агробізнесу, в умовах коли ситуація на ринку й без того важка. Аграріям вдалось провести посівну та збиральні кампанії 2022 року завдяки державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Однак через ускладнений експорт та, як наслідок, більш довгий цикл реалізації продукції, наразі багато сільгоспвиробників мають нульову ліквідність. Й знайти додаткові 15% коштів, які потрібно класти на експортні депозити, — практично нереально.
На думку заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Дмитра Кохана, держава так і не змогла вирішити основні проблеми — зрівняння курсів валют та налагодження процесу відшкодування ПДВ. Одночасно з цим для вирішення питання контролю валютних схем законотворці обрали найгірший варіант — створений проєкт закону буде лише ускладнювати ситуацію.
Агроспільнота наполягає на пошуку простих та прозорих механізмів — не загального спектру дії, а таких, що мали б чітке розуміння того, як можна мінімізувати зловживання недобросовісних експортерів, не шкодячи економіці та справжнім чесним сільгоспвиробникам. Представники бізнесу готові до плідного діалогу з владою для спільного пошуку раціональних способів вирішення проблеми валютного контролю.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Зайти у сегмент крафтового виробництва морозива вартує мінімум $200 тис.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Ставка оренди цистерн для перевезення харчових продуктів, які належать філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця», з 1 вересня підвищиться на 100 грн і становитиме 1600 грн/доба (без ПДВ).

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

За підсумками січня – травня 2026 року товарообіг України продемонстрував глибокий дисбаланс. За цей період до країни було імпортовано товарів на суму $40,5 млрд, тоді як обсяги експорту виявилися у понад два рази меншими — лише $17,5 млрд.

Компанія Prometey активно розвиває бізнес в Єгипті та робить основний акцент на розвиток офісу в цій країні. Власник компанії Рафаель Гороян розповідає, що у розвинених країнах бізнесу надають податкові пільги, створюють комфортні умови, а в Україна бізнес стає непотрібним. Він зазначає, що якщо ситуація не зміниться, ще більше підприємців мігруватимуть закордон і коли український бізнес там укоріниться, повернути його буде вже неможливо.

Фінансовим органам не вдалося вирішити проблему зростання залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість (ПДВ). Сума заборгованості держави перед підприємцями перевищила 30 млрд грн.