Інфляція помітно знизиться до кінця цього року, її приведення до цілі очікується у 2027 році
Про це йдеться у повідомленні Національного банку України (НБУ).
«Динаміка інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від фактичного впливу погодних умов на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції. За попередніми оцінками НБУ, у липні загальна інфляція може дещо зрости, тоді як базова інфляція надалі знижуватиметься. У наступні місяці очікується вихід інфляції на траєкторію стійкого сповільнення.
Водночас, ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції в бік повільнішого зниження. Передбачається її сповільнення до 9,7% у 2025 році, 6,6% – у 2026 році і цілі 5% – у 2027 році», — прогнозує регулятор.
Водночас у НБУ очікують, що відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік, – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році.
«Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках. Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%», — додають у банку.
Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Споживчі ціни в Україні у червні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,2% (у травні цей показник складав 8,2%).

Споживчі ціни в Україні у квітні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 8,6% (у березні цей показник складав 7,9%).

Правління Національного банку України (НБУ) зберегло облікову ставку на рівні 15%, щоб підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань.