Джерело фото: згенеровано ШІ
Українські аграрії 2025 року змушені були працювати в середовищі, де економічна ефективність виходить на перший план, а простір для маржі постійно звужується.
Про це заявив у радіоефірі генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, повідомляє пресслужба об'єднання.
Він зазначив, що попри виклики в Україні було зібрано до 80 млн т зернових та олійних культур. Ще близько 3 млн т кукурудзи залишаються в полі, передусім у прикордонних регіонах — Сумській, Харківській та Чернігівській областях. Невелика частка пізніх культур — гречки, проса, а подекуди й соняшнику — також залишилася незібраною.
«Подібні ситуації траплялися й до війни, адже на рішення аграріїв впливає не лише безпековий фактор, а й цінова кон’юнктура», — пояснив Коваль.
Він підкреслив, що ключове завдання сьогодні — не втратити зовнішні ринки.
«У разі їх втрати відновлення позицій буде надзвичайно складним, до того ж з урахуванням ризику, що ці ніші може зайняти наш ворог. У 2025 році агропромисловий комплекс забезпечив до 55% українського експорту. Кожен другий долар, що надходить в економіку країни, має аграрне походження. Лише одна галузь принесла понад $22 млрд валютної виручки — це стратегічний показник», — додав фахівець.
Водночас він зауважив, що в галузі також лунають тривожні сигнали: агросектор посідає друге місце за кількістю збанкрутілих підприємств.
«У таких умовах критично важливими стають оцінка ризиків, стратегічне планування та управління витратами. Логістика сьогодні здатна «з’їсти» всю маржу, тому адаптація аграріїв дедалі більше ґрунтується на системних рішеннях, наскільки це можливо в умовах війни», — вважає Павло Коваль.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Kernel («Кернел») у 2026 фінансовому році отримав $4,4 млрд виручки, що на 7% більше порівняно з минулим роком.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Німецька броварня Wolters у Брауншвейгу, яка працювала майже 400 років, припинить виробництво наприкінці 2026 року.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

В Україні наразі працюють 82,95 тис. агрокомпаній, і їхня кількість збільшується.

Сільгоспвиробники цього року значно повільніше сіють озимі культури, ніж зазвичай.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Господарський суд Дніпропетровської області 30 липня відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпроагро», яка належить братам Василю та Євгену Астіонам.

У Румунії різко зросла кількість аграрних компаній, які опинилися на межі банкрутства. Основними причинами називають перебої з постачанням українського зерна, високі ціни на енергоносії та добрива, а також тривалі посухи.