Масштабна загибель посівів сільгоспкультур торік на Херсонщині спричинила фінансові проблеми, які зараз можуть вплинути на отримання державної допомоги за втрачений врожай.
Про це виданню «Вгору» розповів директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.
За його словами, на правобережжі Херсонщини було втрачено врожай на площі 100 тис. га. Офіційно задокументовано повну загибель культур на площі 60 тис. га, ще близько 20 тис. га — суттєво пошкоджені.
Запроваджений торік механізм державної допомоги не дозволив відшкодувати реальні втрати фермерів Херсонщини з їхніми великими площами угідь. Тому у січні 2026 року уряд збільшив ліміт площі для одного господарства у 40 разів, піднявши його до 2 тис. га, а виплату встановили на рівні 4,7 тис. грн/га втрачених посівів.
«Протягом лютого у ДАР тривав активний етап подання заявок, скористатися цією можливістю встигли 246 господарств області. Загалом людям мають виплатити близько 250 млн грн», — уточнив Дмитро Юнусов.
І додав, що попри готовність держави платити компенсації, головним бар’єром для аграріїв залишаються податкові борги.
Як пояснив Дмитро Юнусов, цього року критичним питанням стало МПЗ (мінімальне податкове зобов’язання). Це податок, який у середньому становить 1000-2000 грн за гектар. Якщо торік господарство не мало прибутків і не сплачувало інших податків (які могли б перекрити суму МПЗ), то зараз воно зобов’язане доплатити ці суми в бюджет.
Для багатьох господарств, за словами фахівця, такі суми наразі є непідйомними — в області вже зафіксовано випадки боргів від 7 до 10 млн грн. Оскільки наявність заборгованості автоматично блокує право на отримання допомоги, департамент сільського господарства намагається максимально прискорити роботу комісій. Мета — провести виплати до 20 квітня, поки у більшості фермерів (платників єдиного податку 4 групи) не виникла офіційна прострочена заборгованість. Наразі обласна влада звернулася до Мінекономіки та народних депутатів із пропозицією внести зміни до Податкового кодексу.
«Ми пропонуємо зменшити МПЗ у два рази (на 50–60%) для територій можливих бойових дій. Наразі ці громади платять податок за тією ж формулою, що й тилові регіони України, що в наших умовах несправедливо. Ми наполягаємо, щоб ці зміни діяли заднім числом — з 1 січня 2025 року», — наголосив Дмитро Юнусов.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, так званий «Клуб білого бізнесу», станом на серпень 2026 року налічує 9 706 учасників.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Фонд державного майна України (ФДМУ) 10 вересня проведе онлайн-аукціон із приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Хлібна база №85» (м. Барвінкове, Харківська обл.).

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

Обсяг капітальних інвестицій за січень-червень 2026 р. становив 307,9 млрд грн. Це на 9,9% більше проти аналогічного періоду 2025 р.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області викрили масштабний конвертаційний центр, через який здійснювали тіньові розрахунки в аграрній сфері.

Компанія «НІБУЛОН» планує 2026 року відвантажити на експорт 3,5 млн т, збільшивши частку до 7–8%.