Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда.
За його словами, Порядком передбачені ще два внутрішні документи Міністерства аграрної політики і продовольства, і тільки тоді, коли Мінагропрод їх розробить і затвердить, можна буде говорити, що процедура може відбуватися.
«Також є інша норма — пересертифікація імпортного насіння. Формально це дублювання сертифіката, але потрібно дивитися, яка буде вартість. Для ДП одна справа — технічне перенесення одного сертифіката в інший, інша — проведення лабораторних досліджень. По-перше, це час, по-друге — вартість. І ці дві операції не повинні коштувати однаково. Тому що технічно це робота фахівця, а проведення проб, відповідно, — лабораторні потужності, час і затрати», — пояснює виконавчий директор УКАБ.
Є й інша проблема, додає Олександр Жемойда. «Наскільки на сьогоднішній день на місцях територіальні підрозділи ДП готові і мають «на руках» підписані угоди, готові договори оренди та інше. Яке рішення Мінагропрода по атестованих лабораторіях?» — цікавиться він.
За його словами, «за законом акредитовані лабораторії можуть здійснювати відповідну сертифікацію, а у нас наразі таких лабораторій лише одна, решта — атестовані. А рішення щодо атестованих лабораторій Мінагропрод ще не приймав».
Наталія Помянська, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.


Найчастіше агарні виробники з побоюванням виявляють бажання виходити зі своєю продукцією на експорт, оскільки не до кінця розуміють ні кінцевої мети, ні способів її реалізації. Звернувши увагу на кілька основних факторів, можна стати ефективним експортером, при цьому не наробивши критичних для бізнесу помилок.
