Про це повідомила завідувач лабораторіїГлобинського переробного заводу «Астарта-Київ» Лариса Шевчук під час Олійно-жирової конференції, організованоїкомпанією «ПроАгро».
«Соєвий шрот є ключовим продуктом для нашого переробного підприємства, його частка в структурі виробництва складає 70%, ще 20% припадає на соєву олію. За сьогоднішніх умов ми змушені застосовувати індивідуальний підхід до кожної тонни сої, яка заходить на виробництво. Це потребує розділення сировини на елеваторах, а також продукції під час виготовлення. Такий процес збільшує собівартість виготовлення шроту і впливає на ціну», — зазначає Лариса Шевчук.
За її словами, Глобинський переробний заводпереробляється 50% сої виробництва холдингу «Астарта-Київ», а решту надходить від сільгоспвиробників.
«Для виготовлення якісної продукції сировина повинна відповідати по якості базисними нормам. У нас є можливість досліджувати у власній лабораторію сировину на фізико-хімічні показники, а також наявність ГМО. Із кількості перевіреної нами сої, що надходила в лабораторію на дослідження, під час вхідного контролю, ми бачимо, що близько 70% сої, все-таки ГМО-соя», — констатує Лариса Шевчук.
І пояснює, що ГМО-сої на ринку України багато не через вирощування генно-модифікованих сортів, а здебільшого через перехресне забруднення, яке відбувається під час збирання сої з ГМО-соєю.
«Технологія переробки даної сировини доволі важка, і в результаті ми отримуємо різні кінцеві продукти з різною якістю. Тому на сьогоднішній день на підприємстві проводимо розділення ГМО-сої і не ГМО. Це трудоємкий процес, але в результаті ми маємо змогу виробляти не ГМО-шроті не ГМО-олію. Хоча попит на цю продукцію на ринку не великий», — зазначає Лариса Шевчук.
За її словами також одним із важливих показників є норма вологості в сої. Ранні сорти сої, які надходять на переробку мають вологу 6-8%, при допустимій нормі 11-12%. Це теж значно впливає на переробний процес, адже порушується технологія виробництва.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

В Україні з початком сезону-2026/27 сформувалися стартові ціни попиту на сою нового врожаю, які значно нижче аналогічних у попередні два роки.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – червні 2026 року отримав €226,5 млн виторгу, що відповідає аналогічному показнику минулого року.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Підприємства агропромхолдингу «Астарта» завершили збирання ранніх зернових та озимого ріпаку на площі 54 тис. га.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – червні 2026 року реалізував 177,3 тис. т цукру, що на 19% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Агропромходинг «Астарта» розпочав обмолот ранніх зернових культур урожаю 2026 року.