Про це повідомила завідувач лабораторіїГлобинського переробного заводу «Астарта-Київ» Лариса Шевчук під час Олійно-жирової конференції, організованоїкомпанією «ПроАгро».
«Соєвий шрот є ключовим продуктом для нашого переробного підприємства, його частка в структурі виробництва складає 70%, ще 20% припадає на соєву олію. За сьогоднішніх умов ми змушені застосовувати індивідуальний підхід до кожної тонни сої, яка заходить на виробництво. Це потребує розділення сировини на елеваторах, а також продукції під час виготовлення. Такий процес збільшує собівартість виготовлення шроту і впливає на ціну», — зазначає Лариса Шевчук.
За її словами, Глобинський переробний заводпереробляється 50% сої виробництва холдингу «Астарта-Київ», а решту надходить від сільгоспвиробників.
«Для виготовлення якісної продукції сировина повинна відповідати по якості базисними нормам. У нас є можливість досліджувати у власній лабораторію сировину на фізико-хімічні показники, а також наявність ГМО. Із кількості перевіреної нами сої, що надходила в лабораторію на дослідження, під час вхідного контролю, ми бачимо, що близько 70% сої, все-таки ГМО-соя», — констатує Лариса Шевчук.
І пояснює, що ГМО-сої на ринку України багато не через вирощування генно-модифікованих сортів, а здебільшого через перехресне забруднення, яке відбувається під час збирання сої з ГМО-соєю.
«Технологія переробки даної сировини доволі важка, і в результаті ми отримуємо різні кінцеві продукти з різною якістю. Тому на сьогоднішній день на підприємстві проводимо розділення ГМО-сої і не ГМО. Це трудоємкий процес, але в результаті ми маємо змогу виробляти не ГМО-шроті не ГМО-олію. Хоча попит на цю продукцію на ринку не великий», — зазначає Лариса Шевчук.
За її словами також одним із важливих показників є норма вологості в сої. Ранні сорти сої, які надходять на переробку мають вологу 6-8%, при допустимій нормі 11-12%. Це теж значно впливає на переробний процес, адже порушується технологія виробництва.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – червні 2026 року реалізував 177,3 тис. т цукру, що на 19% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Бразилія досягне рекордних показників виробництва та експорту сої у 2026/27 МР завдяки збільшенню посівних площ.

Агропромходинг «Астарта» розпочав обмолот ранніх зернових культур урожаю 2026 року.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл київській компанії на придбання господарства, що входить до структури агропромхолдингу «Астарта-Київ».

Агропромхолдинг «Астарта-Київ» 23 червня запустив оновлений тваринницький комплекс.

Підприємства агропромхолдингу «Астарта» завершили весняну посівну кампанію 2026 року.