Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, повідомляє прес-служба Рахункової палати.
«На забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у рамках реалізації Програми протягом 2013-2020 рр. за рахунок усіх джерел фінансування витратили понад 23 млрд грн», — йдеться в повідомленні.
Відзначається, що таким чином забезпечено отримання врожаїв сільгоспкультур на площі 23,9 тис. га, або в середньому 3 тис. га щорічно — 98,4%.
Водночас реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем виконана лише на 13% планової площі, збудовані та реконструйовані системи крапельного зрошення на 43,1% площі, придбано 12% поливної техніки, проведено реконструкцію інженерної інфраструктури осушувальних систем на 27% площі, захищено 23,4% сільських населених пунктів, проведено 61,2% вимірювань показників якості води.
«Не виконувались заходи з розробки 8 планів управління річковими басейнами та водними ресурсами. Аудит встановив, що необхідна кількість дощувальних машин для обслуговування зрошувальних земель у Південному регіоні забезпечена лише на 43,4%. Працює тільки 46,9% наявних насосних станцій, які зношені на 84%», — відзначають у відомстві.
Наголошується, що фактично полита площа, що обслуговується меліоративними системами, складає лише 29% зрошувальних земель. За оцінкою науковців Інституту водних проблем і меліорації НААНУ, в усіх регіонах України стрімко зростає дефіцит кліматичного водного балансу. Існує висока ймовірність збільшення в Україні площ ріллі з недостатнім рівнем зволоження до 20,6 млн га (67%).
Для забезпечення бездефіцитного річного водного балансу постійного зрошення при вирощуванні польових культур потребують 18,7 млн га (60%) орних земель України, а 4,8 млн га (15%) — періодичного.
Аудитори наголошують, що неналежні розвиток меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, а також управління водними ресурсами зумовлюють зростання дефіциту сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку, виникнення імпортозалежності, втрату позицій на зовнішніх аграрних ринках. Як наслідок — зниження рівня ВВП країни та загрозу продовольчій безпеці держави.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Правління Національного банку України (НБУ) підвищило облікову ставку до 16% річних (+0,5%).

Поки в господарстві працюють одна-дві дощувальні машини, більшість питань можна вирішувати безпосередньо в полі та телефоном. Оператор бачить машину, керівник знає, де вона працює, а зміни в графіку можна узгодити вручну.

В Україні станом на початок вересня фактично забезпечено зрошення майже 76 тис. га сільськогосподарських земель. Для підтримки агровиробників подано понад 90,2 млн м³ води.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

80 організацій водокористувачів (ОВК) вже створено у 14 областях України. 20 з них отримали меліоративне майно у власність.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

За роки роботи зі зрошувальними системами я переконався: найважливіші рішення приймаються ще до початку будівництва. Саме на етапі планування закладається майбутня ефективність, надійність і собівартість експлуатації всієї системи.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.