AgroCheck

Практичні результати оцінки посівів ріпаку в Одесі показують, як обробіток ґрунту, глибина розпушування та внесення добрива впливають на коріння, поглинання води та розвиток стручків. Коренева система ріпаку показує якість роботи агрегатів: смуговий культиватор BEDNAR STRIP-MASTER, посівний комплекс BEDNAR MATADOR та прямий посів на практиці.

В Україні триває вступна кампанія до магістратури. Дедалі більше випускників бакалаврату і молоді загалом ставлять собі однакове запитання: чи варто продовжувати навчання, якщо можна відразу піти працювати? Логічна відповідь звучить так: варто, якщо магістратура дає не лише диплом, а й роботу, практику, професійні контакти та можливість заробляти ще під час навчання.

Досвід Швеції — у розвитку локальних молочарень, які завдяки високим стандартам якості можуть продавати навіть непастеризоване молоко.

Ефективність польових робіт дедалі більше залежить не лише від технології вирощування культур, а й від того, наскільки правильно підібрана техніка для обробітку ґрунту. У багатьох господарствах модернізація машинного парку починається саме з агрегатів, які відповідають за підготовку поля до сівби та післяжнивний обробіток. Адже від якості цих операцій залежить рівномірність сходів, подальший розвиток рослин і, зрештою, врожайність.

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

Шпинат давно став символом здорового харчування, однак навколо цієї культури досі існує чимало міфів — від складності вирощування до користі та потенціалу для бізнесу.

У господарствах, що працюють за технологією mini-till, післяжнивний обробіток поля відіграє не менш важливу роль, ніж сама сівба. Саме на цьому етапі закладаються умови для рівномірного розподілу рослинних решток, збереження ґрунтової вологи та підготовки поля до наступних технологічних операцій. У посушливих регіонах ці завдання набувають особливого значення, адже кожна помилка в роботі з ґрунтом може призвести до втрати дорогоцінної вологи та ускладнити подальші польові роботи.

Курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» розроблено як безкоштовну онлайн-програму з відкритим доступом, що складається з 7 модулів і 24 лекцій. Кожен модуль включає навчальні матеріали та тестування для перевірки засвоєних знань. Особливістю курсу є поєднання теоретичних основ із практичними кейсами, візуальними матеріалами та реальними прикладами з України, Великої Британії та Швейцарії.

П'ять років тому львів'янин Роман Динис вийшов на пенсію. Отримавши перші виплати, зрозумів, що цих коштів недостатньо. Тоді й з’явилася ідея відкрити крафтову майстерню «Струмок» із виробництва яблучного оцту.

Під час посівної та збиральної кампанії кожна хвилина простою техніки може коштувати агропідприємству значних втрат. Сучасні трактори, комбайни, обприскувачі та перевантажувачі зерна працюють на великих площах, часто за десятки кілометрів від центральної бази. У таких умовах організація заправки техніки стає одним із ключових факторів ефективності польових робіт.

Коли війна змусила багатьох українців переглянути свої життєві плани, мешканка Нової Одеси на Миколаївщині Лідія Дащенко вирішила створити власну справу, яка б не лише приносила дохід, а й дарувала радість людям. Так з'явився «Лавандовий простір» — місце, де серед фіолетових квітів можна відчути спокій, красу і справжню атмосферу Провансу.

Ще задовго до початку повномасштабної війни та пов’язаних із цим відомих економічних труднощів власники вітчизняних агрокомпаній активно шукали реалістичні способи зниження витрат на вирощування сільгоспкультур. І водночас — мінімізації впливу хімічних препаратів на стан посівів і родючість ґрунту.

У той час, коли про сільський зелений туризм в Україні майже ніхто не говорив, а поїздки у село не сприймалися як повноцінний туристичний продукт, Надія Михайлова вже бачила в цьому майбутнє. Сьогодні її садиба Country House UA на Полтавщині — це не просто туристична локація, а цілий культурно-гастрономічний простір, де відроджують традиції, навчають дітей, створюють авторський крафт і популяризують українське село далеко за межами країни.

У 30 років Артур Шевчук уже встиг попрацювати у різних сферах — від продажу автозапчастин до професійного фермерства. Сьогодні він розвиває власний ягідний проєкт «Полунична казка» на Житомирщині та впевнено говорить про масштабування бізнесу й вихід на європейський ринок.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Peonita у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.

Останніми роками в Україні спостерігається тенденція до скорочення сівозміни та насичення її культурами, що мають спільні хвороби з соняшником (соя, ріпак). Це призводить до катастрофічного накопичення інфекції у грунті. Розмноження збудника сприяють часті опади, помірні температури та порушення технології вирощування.

Під час збору врожаю агровиробники сконцентровані на головному: техніці в полі, робочих змінах працівників, поточних моментах, що потребують негайних рішень. У цей період одне з найпростіших, здавалося б, питань — «Як нагодувати команду?» — перетворюється на справжній виклик.

На полі 34 га буряків, а загалом у господарстві під культурою понад 200 га. Цукровий буряк — культура точна, затратна, але вдячна. Працювати з нею — справа не з легких.

Сімейна ферма-сироварня «Руками» у селищі Богданівці на Хмельниччині — приклад того, як невелике домашнє захоплення може перерости у впізнаваний ремісничий проєкт. Засновники Юрій та Юлія Ковальчуки не мали ані аграрної освіти, ані досвіду в сироварінні. За фахом обоє юристи, а до України повернулися з Іспанії лише за кілька місяців до початку повномасштабної війни.