Регуляція росту ріпаку озимого в осінній період: головні фактори успіху

• Строки посіву. Ранні посіви вимагають більшої уваги з точки зору управління ростом та запобігання переростанню, відповідно, й більш інтенсивного використання ретардантів.
• Погодні умови. За тривалої осені з підвищеним температурним фоном та достатньою кількістю опадів ризик переростання буде значно вищим. 
• Вибір гібрида. При підборі гібридів необхідно звертати увагу на інтенсивність їх стартового росту восени. За умови посіву гібрида зі швидким ростом на старті й у ранні строки, ризик переростання рослин буде значно вищим, що потребуватиме додаткових затрат на регуляцію росту. 
• Густота посіву. Керувати ростом рослин у загущених посівах набагато складніше, через конкуренцію рослин та їх витягування в боротьбі за сонячну радіацію. Водночас помилково вважати, що регуляція росту є неефективним прийомом на зріджених посівах, оскільки за умови більшої площі живлення та відсутності конкуренції рослини не будуть витягуватися. Насправді за таких умов використання регулятора росту провокує прокидання бокових бруньок, що можуть стати продуктивними гілками.
• Фаза розвитку культури. Стримати переростання рослин, що вже мають 8-9 листків, набагато складніше, ніж стримати ріст рослин, що мають 4-5 листків. Чим більшу вегетативну масу мають рослини, тим більшу норму регуляторів росту потрібно буде застосовувати. Тому для першого внесення варто використовувати ефективні та перевірені препарати, для того щоб забезпечити відповідну рістрегулятивну дію і надати рослинам надійний фунгіцидний захист уже на старті.
• Температура повітря. Важливим фактором ефективності регуляторів росту є температура повітря, адже більшість діючих речовин, що входять до складу таких продуктів, відносяться до хімічної групи триазолів. Для цих речовин необхідний температурний діапазон у межах +12–25 °С. Крім того, слід зважати на те, що інтенсивність фізіологічних процесів у рослині вповільнюється зі зниженням температури повітря, відповідно, сповільнюється і синтез гормонів росту — гіберелінів, а з ними і ріст рослин. Отже, застосування діючих речовин, які хоч і працюють у широкому температурному діапазоні, буде менш ефективним за таких умов, ніж у період активного росту рослин.
• Наявність вологи. Дефіцит ґрунтової вологи та повітряна посуха — часті явища після отримання сходів ріпаку. За таких умов нерідко постає питання безпечності та доцільності застосування регуляторів росту загалом. Як ми вже зазначили вище, регулятори росту, які використовуються на ріпаку, за механізмом дії є інгібіторами біосинтезу гібереліну. В умовах дефіциту вологи відбувається порушення фізіологічних процесів у рослині, внаслідок чого порушується і гормональний баланс, а саме зменшується синтез гормону росту гібереліну та збільшується синтез гормонів «стресу» — абсцизової кислоти та етилену (регулюють старіння рослин, опадання листя і перехід до стану спокою). У разі коли рослини перебувають у стані стресу, наслідком чого є зниження синтезу гібереліну, ефективність регуляторів росту (інгібіторів синтезу гібереліну) буде знижуватися не залежно від їх складу (діючих речовин).

• Однорідність розвитку рослин. Для прийняття рішення щодо проведення обробки та вибору норми використання регулятора росту необхідно орієнтуватися на фазу розвитку рослин, яких на полі переважна більшість. Наприклад, якщо 60% рослин на полі мають фазу 5 листків, а 40% перебувають у фазі 2–3 листки, то орієнтуватися слід саме на рослини, що мають уже 5 листків. Обробка за таких умов також дасть змогу вирівняти розвиток рослин на полі, проте варто зважати і на м’якість дії регуляторів росту.
• М'якість дії регуляторів росту. В осінній період дуже важливо запобігти переростанню рослин, але водночас і не спинити їхній розвиток, накопичення цукрів та формування кореневої системи і шийки, адже саме від розвитку кореневої системи та діаметра кореневої шийки залежатиме майбутній потенціал урожаю. Ми часто нехтуємо цим фактором, фокусуючись лише на запобіганні переростанню рослин і витягуванні точки росту, застосовуючи при цьому жорсткі за характером дії регулятори росту чи необґрунтовані їх норми. В підсумку ми зупиняємо ріст як надземної частини рослини, так і кореневої системи і штучно обмежуємо майбутній потенціал урожайності.
• Захист від хвороб часто має для нас другорядне значення, оскільки в багатьох випадках регулятори росту, які ми використовуємо на ріпаку, мають і фунгіцидну дію. Відповідно, застосовуючи такі препарати, наприклад, на основі тебуконазолу чи метконазолу, ми розраховуємо, що, крім рістрегулятивної дії, такі препарати забезпечать і достатній захист від хвороб. Та чи справді це так? Річ у тім, що деякі з економічно важливих хвороб ріпаку, зокрема фомоз і борошниста роса, починають свій розвиток на посівах саме в осінній період і, зважаючи на ефективність вказаних речовин проти цих хвороб та типові норми їх застосування в цей час, така ефективність часто є недостатньою. Тому при виборі регуляторів росту слід приділяти більше уваги їх фунгіцидним властивостям. 

Завдяки комбінованому вмісту діючих речовин (250 г/л дифеноконазолу + 125 г/л паклобутразолу) Сетар® має низку принципових переваг, які вирізняють цей препарат з-поміж решти фунгіцидів — регуляторів росту:

• Оптимальний баланс рістрегулятивної дії та фунгіцидних властивостей, що дозволяє отримати дієву регуляцію росту рослин разом з більш ефективною фунгіцидною дією порівняно з іншими триазольними препаратами.
• М’яка рістрегулятивна дія на рослину, що разом із запобіганням витягуванню точки росту не перешкоджає росту та розвитку кореневої системи і шийки, від яких залежатиме майбутня врожайність посіву. Висока селективність для культури була неодноразово підтверджена і в період впливу несприятливих погодних умов, як от короткочасний дефіцит вологи чи повернення холодів уже після застосування Сетар®. Це обумовлюється тим, що паклобутразол, який і чинить рістрегулятивну дію в Сетар®, інгібує синтез гіберелінових кислот на середньому етапі цього процесу, тому ризик передозування та негативного впливу на рослину є значно меншим порівняно з, наприклад, мепікват-хлоридом чи хлормекват-хлоридом.
• Сукупний вплив на розвиток надземної, вегетативної частини рослини та кореневу систему, що справляє Сетар®, дозволяє підвищити ефективність споживання і використання поживних речовин та вологи з ґрунту.
• Сетар® сприяє накопиченню цукрів, що підвищує стійкість рослин до впливу несприятливих умов, і забезпечує кращу зимівлю ріпаку озимого загалом.

Ми бажаємо вам гарних, прибуткових урожаїв з препаратами компанії «Сингента»!

Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки фунгіцидів на польових культурах, компанія «Сингента»