Кліматичний саміт у Глазго: європейцям потрібна Україна

Конференція COP26 — це щорічна зустріч представників 197 країн, присвячена питанню зміни клімату. Під час неї країни намагаються домовитися про спільну політику щодо відвернення катастрофи, яку може спричинити глобальне потепління.

Чому Україна важлива?

Учасники панельної дискусії зазначили, що Україна є одним із найважливіших гравців у питанні вуглецевої нейтральності, адже це друга за розміром країна Європи, і все, що відбувається на її території, має величезний вплив на регіон. До того ж, вона володіє одним із найбільших потенціалів у енергетичному та агропромисловому секторах.

Зокрема, старший науковий співробітник і заступник директора Програми навколишнього середовища та суспільства в Chatham House Ентоні Фроггатт підкреслив, що наслідки зміни клімату в Україні наразі більш очевидні, ніж в інших країнах Європи, адже Україна має потужний сільськогосподарський сектор, який більш чутливий до змін клімату. Наприклад, через посуху скорочується обсяг українського експорту: у березні 2020 року було прозвітовано про його скорочення на 16% порівняно з попереднім періодом. Завдяки таким показникам наслідки зміни клімату стають більш вимірюваними і зрозумілими, говорить він.

З огляду на прагнення Європи до декарбонізації, питання зміни клімату в рамках співпраці України з ЄС будуть наріжним каменем, тому в українській економіці має відбутися певна трансформація

Як здійснити трансформацію?

Така трансформація може відбутися завдяки розвитку відновлюваної енергетики. За даними Ентоні Фроггатта, у 2020 році лише 7,3% електроенергії в Україні вироблялося з відновлюваних джерел. Якщо до цього показника додати гідроенергію, то отримаємо близько 12,5%.

«Я би назвав виправданою мету до 2035 року збільшити частку ВДЕ в Україні до 25%, але я, здається, чув інші цифри від представників української влади. Насправді ж багато досліджень показують, що навіть така мета є відносно скромною, зважаючи на можливості та ресурси, які має Україна. Наприклад, Міжнародна агенція з відновлюваної енергетики оцінює потенціал вітрової енергетики в Україні на рівні 320 гігават, а сонячної — до 70 гігават до 2030 року. Тоді як сьогодні Україна генерує близько 6,5 гігават енергії з ВДЕ», — запевняє він.

За словами науковця, розвиток відновлюваної енергетики призведе у свою чергу до енергетичної незалежності, економічної конкурентоспроможності та змін клімату.

Бізнес і влада у протидії змінам клімату

Відразу кілька учасників дискусії зійшлися на думці, що тарифи на вуглецеві викиди в Україні дуже низькі. Вони становлять на сьогодні близько $0,3 за тонну, тоді як у середньому в світі цей тариф становить $3 за тонну, а у Європі — €60 за тонну. Це не стимулює промислових гравців модернізувати технології та здійснювати перехід до більш «зеленого» виробництва. Тому віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначила, що дуже важливо, що вже зараз є багато свідомих українських бізнесів, які підтримують уряд у протидії змінам клімату.

«Український бізнес повністю підтримує Європейський зелений курс і готовий активно долучатися до створення національної програми з приведення галузей української економіки у відповідність до «зеленої угоди». Практика показує, що синергія бізнесу та уряду створює ефективні рішення», — підтверджує голова правління Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Дмитро Лось

Одним із таких рішень стала Дорожня карта трансформації продовольчих систем, яку він презентував під час зустрічі. За словами Дмитра Лося, цей документ містить реальні кроки, які український агросектор мусить здійснити, щоб досягти цілей сталого розвитку. На сьогоднішній день документ перебуває на обговоренні та вже отримав позитивну оцінку від Міністерства агрополітики України.

Надалі ми хочемо, щоб кожен сектор створив подібну програму для себе, і потім всі ці програми ляжуть в основу українського законодавства, спрямованого на досягнення декарбонізації

З іншого боку, за його словами, український бізнес сьогодні перебуває у дуже складному становищі й зіштовхується із серйозними фінансовими проблемами. Тому лише завдяки програмам, створеним світовими фінансовими інституціями, у тому числі з ЄС, українські компанії зможуть робити реальні кроки у напрямі декарбонізації та відповідати глобальним тенденціям «зеленої угоди».

У цілому Президент України Володимир Зеленський оптимістично налаштований, запевнивши, що країна має намір скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року, а не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності. 

Вікторія Євтушенко, AgroPortal.ua