Відповідне звернення підписали Українська зернова асоціація, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу, Морська палата України та Асоціація стивідорних компаній Одеського морського порту, говориться у повідомленні УЗА.
Як зазначається, у липні цього року на сайті Мінагрополітики був опублікований для громадського обговорення проєкт наказу Мінагрополітики України «Про затвердження Інструкції з ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових та зернопереробних підприємствах усіх форм власності».
«Всі профільні асоціації та організації одностайні в тому, що ухвалення подібної інструкції є недоцільним та матиме вкрай негативний вплив на розвиток аграрної галузі та, зокрема, експорту вітчизняного зерна. Як відомо, традиційно щороку аграрний експорт забезпечує понад 40% валютних надходжень до України. Цьогоріч аграрії забезпечать ще більші надходження до країни, адже цьому сприяють високі ціни на зерно та рекордний врожай зернових та олійних культур, що прогнозується на рівні 110 млн т. При цьому Україна також очікує рекордний експорт зерна — близько 70 млн т», — уточнюють експерти.
За прогнозами УЗА, в найближчому майбутньому в середньому вітчизняні аграрії будуть готові збирати понад 120 млн т та експортувати понад 80 млн т зерна. Відтак, зернова галузь України є без перебільшення ключовою для економіки і має дуже великий потенціал збільшення потужностей виробництва та експорту зерна, яке є відновлювальним ресурсом.
Позиція УЗА та інших бізнес-асоціацій обумовлена тим, що ухвалення проєкту інструкції відкине український зерновий ринок на 4 роки назад та призведе до повернення «старих правил гри», які були передбачені попередньою інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженою Наказом Мінагрополітики №661 від 13.10.2008 р.
«За ці 4 роки функціонування зернового ринку без відповідної інструкції Україні вдалось значно покращити свої показники, а ринок не зазнав жодних негативних наслідків у зв'язку зі скасуванням відповідної інструкції. Навпаки, така інструкція через свою застарілість, неактуальність та невідповідність сучасним ринковим реаліям створювала суттєві бар'єри та перешкоди на шляху здорового розвитку ринку та експорту вітчизняного зерна. Окрім цього, вона створювала підґрунтя для корупційних зловживань з боку посадових осіб хлібних інспекцій. Як і 4 роки тому, наголошуємо, що така інструкція втратила актуальність і не несе жодної користі для зернового ринку та створює корупційні загрози для держави», — вважають експерти.
УЗА переконана, що у разі прийняття проєкту інструкції, положення якого в багатьох аспектах дублюють положення наказу №661, всі здобутки останніх чотирьох років будуть автоматично зведені нанівець.
«Українська зернова галузь не потребує розробки на рівні національного законодавства окремої уніфікованої інструкції, що буде регламентувати локальні правила щодо обліку зерна на елеваторах та зернових терміналах та запроваджувати додаткові регуляторні бар'єри та обмеження, які міжнародними стандартами торгівлі в принципі не передбачені», — підкреслюють в асоціації.
Бізнес-асоціації просять уряд відмовитися від ухвалення проєкту інструкції чи будь-якого іншого нормативного акту, покликаного регламентувати вимоги щодо кількісно-якісного обліку «комерційних» зернових вантажів задля недопущення колапсу в аграрній галузі України та заради продовження її продуктивного розвитку. Асоціації переконані, що вимоги до обліку зерна повинні диктуватися стандартами міжнародної торгівлі зерном.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Уряд готує зміни до постанови про «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до прем'єр-міністра України Сергія Корецького із закликом не допустити запровадження пріоритетів для окремих видів аграрних вантажів під час експортних перевезень, перетину державного кордону та портової перевалки.

Кабінет Міністрів України встановив чіткі правила для списання об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.