Про це повідомив голова ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» Ігор Яцук під час прес-конференції, приуроченої до Всесвітнього дня ґрунтів «Формування ґрунтово-інформаційних систем для дотримання критеріїв сталості у виробництві».
«Прийняття правильних рішень у питанні збереження ґрунтів та отримання максимального економічного ефекту можливе за умов проведення регулярного моніторингу», — розповідає Ігор Яцук.
N.B. Деградація ґрунтів. Україна визначила кроки для досягнення нульового рівня
За його словами, вперше ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» проводить моніторинг в оцифрованому форматі, що дозволить спільно з Держгеокадастром наповнювати публічну кадастрову карту показниками ґрунтів.
«У результаті кожен сільгоспвиробник зможе ознайомитися зі станом ґрунтів на його земельній ділянці та приймати виважені рішення для сільгоспвиробництва, розуміти, що потрібно для збереження якісних показників і як отримати більший врожай, не порушуючи структуру ґрунтів і не виснажуючи їх», — розповідає Ігор Яцук.
Також паралельно ведеться робота з об’єднання показників системи моніторингу ґрунтів України з нормами ЄС та розробляється національна стратегія щодо нульового рівня деградації ґрунтів.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Низька якість ґрунтів спостерігається у трьох областях України — Сумській, Волинській та Житомирській.

Тваринництва в Україні має бути більше, щоб забезпечити більше виробництво і внесення органічних добрив. Доки в кожному селі на фермах не буде достатньо корів, процес деградації ґрунтів не зупиниться.

Однією з найбільших проблем у сільському господарстві України є низький вміст азоту в ґрунті. Його можна поповнити внесенням фосфорних добрив, адже фосфор накопичується та буде використовуватися наступними культурами.

Зміна клімату, деградація ґрунтів і нестача прісної води — усе це ставить під загрозу стабільність світового виробництва продовольства. Але шведський стартап OlsAro пропонує вражаюче рішення: пшеницю, яка росте на засолених ґрунтах.

Відновлення сільськогосподарських ґрунтів України після війни коштуватиме щонайменше $20 млрд, що складає близько 15% ВВП країни до вторгнення.

Суборендарі мають виготовити агрохімічні паспорти державних земельних ділянок для збереження родючості ґрунтів і контролю їхнього стану.

Деградація ґрунтів — це виклик глобального масштабу, який став ще гострішим для України в умовах війни. Ґрунти, що вже зазнали значної втрати родючості через зміну клімату, надмірну розораність та втрату гумусу, тепер страждають від руйнівного впливу воєнних дій.

Сотні гектарів української землі мають значні забруднення в результаті ведення бойових дій агресора на території нашої держави. Ще частина площі втрачена для агровиробництва через руйнування Каховської ГЕС. Експерти не приховують: процес відновлення буде повільним. Спочатку розмінування, потім — проведення повноцінного обстеження, надання рекомендацій та консультації з аграріями.

Кількість випадків виявлення мінеральних добрив, які не відповідають ДСТУ та ТУ, зросла майже у три рази.
