Напрацювання для порятунку українських ґрунтів. Рішення, які пропонує держава та впроваджує бізнес

Воєнні виклики: замінування земель

Війна завдала руйнівного впливу українським землям, зокрема через масштабне замінування. Координаторка проєктів пріоритизації в протимінній діяльності Міністерства економіки України Олена Паренюк зазначила, що, імовірно, замінованою залишається площа близько 138 тис. км². Вона розповіла, як саме відомство працює над цією проблемою.

Ключові досягнення та ініціативи міністерства

• Відновлення земель. Протягом минулого року до сільськогосподарського використання повернули 35 тис. км². Водночас ще 23 тис. км² зазнали критичного впливу війни та потребують особливої уваги для відновлення.
• Підтримка аграріїв. Запроваджено систему 100% компенсації за послуги розмінування.
• Інноваційний підхід. В Україні діє 69 сертифікованих приватних операторів з розмінування — унікальна для світу практика.
• Програма пріоритизації. Міністерство розробило механізм, який визначає, які території слід розміновувати насамперед.

«Використовуючи штучний інтелект та супутникові знімки, ми будемо надавати рекомендації аграріям щодо того, як краще використовувати очищену землю», — зазначає Олена Паренюк.

Сучасні підходи до проблеми відновлення ґрунтів

Агрохолдинг МХП входить до трійки найбільших в Україні та використовує наукові рішення для ефективного управління своїми ресурсами. За словами радника голови правління з наукових питань, академіка НААН України Сергія Мельничука, сьогодні холдинг має понад 350 тис. га землі в довгостроковій оренді.

Ключовий акцент бізнес робить на ефективності та дбайливому землекористуванні, адже будь-яке порушення вже завтра вплине на врожайність. Для цього були відкриті інноваційні R&D (дослідження та розвиток) центри, які займаються вивченням агротехнічних технологій (внесення добрив, обробіток ґрунту, захист рослин), а також їхньою адаптацією до специфіки регіонів.

Також холдинг займається розробками у сфері енергоефективності:

• Отримання зеленої енергії з біогазу з використанням органічних відходів тваринництва та рослинництва.
• Побічні продукти (вуглекислий газ, сірководень, дигестат) переробляються на органічні добрива.
• Зменшення використання мінеральних добрив як для власних потреб, так і для підтримки фермерів сусідніх господарств.

Компанія Kernel ставить за мету монетизувати зниження викидів парникових газів, використовуючи інноваційні підходи. Сьогодні в Україні на агросектор припадає 13% загальних викидів, що ставить його на друге місце після енергетики.

Керівниця напряму сталого розвитку компанії Kernel Марта Трофімова розповіла про сновні напрями кліматичного корпоративного управління:

• Наукова аргументація.
• Моделювання сценаріїв та аналіз ризиків.
• Міжнародне екологічне та кліматичне право.
• Відповідність міжнародним стандартам і законодавству.
• Залучення коштів для впровадження кліматичних інновацій.

У листопаді 2024 року Kernel вперше брав участь у Конференції ООН з питань зміни клімату COP29 у Баку. Мета — продемонструвати інноваційність і сталість українського агросектору, зламати стереотипи про Україну та визначити її роль у глобальній кліматичній політиці.

«Не варто забувати й про окремий особливий фокус — протидія росії на міжнародних платформах. Kernel формує новий рівень кліматичної відповідальності для аграрного бізнесу, зміцнюючи позиції України як інноваційного та сталого гравця у світі», — зазначає Марта Трофімова.

Біопрепарати як інструмент для секвестрації вуглецю

Парникові гази — драйвери змін клімату, серед яких вуглекислий газ має найбільший внесок у глобальне потепління. Завдання — перетворити цей газ на органічну речовину для покращення стану ґрунтів.

«Ми не можемо просто провітрити нашу планету, наче душну кімнату, і опції переїзду ми теж не розглядаємо, тому варто впроваджувати складніші рішення», — пояснює фізіологиня рослин групи компаній BTU  Ярослава Бухонська.

Органічна речовина ґрунту розподіляється на три фракції:

• Лабільний вуглець. Має найменший час перебування в ґрунті (до 3 років) і є джерелом живлення для ґрунтових мікроорганізмів.
• Стабільний вуглець. Складається зі стійких до розкладання речовин, перебуває в ґрунті 10-15 років.
• Інертний вуглець. Найбільш стійка фракція, залишається в ґрунті протягом сотень і тисяч років і має значний вплив на родючість.

Іноді для спрощення виділяють всього дві категорії — лабільний та стабільний вуглець.

Виклик для агробізнесу — уникнути втрати фракції лабільного вуглецю через її взаємодію з киснем та мікроорганізмами і не допустити руйнування стабільного пулу ґрунтового вуглецю. Рішення у цьому випадку — ізолювати органічну речовину ґрунту від доступу кисню та активності мікроорганізмів у ґрунтових мікроагрегатах, а також сприяти накопиченню лабільного вуглецю шляхом ефективного розкладання рослинних решток. Компанія Kernel уже застосовує ці підходи у співпраці з BTU, використовуючи біопрепарати, які допомагають утримувати вуглець у ґрунті та підвищують ефективність використання лабільного вуглецю.

Секвестрація вуглецю — це не лише екологічна, а й економічна вигода. Використання біопрепаратів у цьому процесі дозволяє зберігати родючість ґрунтів і зменшувати вуглецевий слід аграрного сектору, водночас формуючи сталий розвиток для майбутніх поколінь. Окрім цього, існує можливість монетизації секвестрації атмосферного вуглецю у вигляді вуглецевих сертифікатів.

У 2022 році BTU розробив план роботи з мілітарно пошкодженими ґрунтами, який включає підготовку ділянки до відновлення, аналіз фактичного стану ділянки, відновлення порушеного ґрунту. 

«Різноманітність мілітарних чинників спричиняє відповідну різноманітність змін у ґрунтах. Кожен вибух — це нова історія, яку потрібно досліджувати окремо. Водночас наші дослідження все ж дозволяють вказати на певні вектори», — зазначила виконавча директорка BTU Institute of Biotechnology, д. с.-г. н. Світлана Корсун.

На основі досліджень 2022-2024 років компанія зробила такі висновки:

• Зміни властивостей ґрунтового покриву залежать від різновиду впливу, якого зазнала ділянка. 
• Після вибуху і стихійного загортання вирви — кількість рухомих фосфатів і калію, а подекуди гумусу, має тенденцію до зростання; за вмістом важких металів значної різниці з нативними ґрунтами не виявлено; змінюються біологічні характеристики ґрунту.
• На ділянках з горілою технікою зростає лужність ґрунту, різко зменшився вміст доступних фосфатів, а кількість рухомих важких металів зросла у десятки і сотні разів, різко знижується біогенність і активність трансформації органічної речовини.