ЄС

Крім USAID, яке наразі припинило фінансувати грантові проєкти в Україні, є дуже багато програм від ЄС, урядів європейських країн, які готові підтримувати українських виробників, переробників напряму.

Реагувати на зміну влади в США світовий ринок почав ще до проведення виборів. Насамперед це стосується формування ф'ючерсних цін на Чиказькій та Паризькій біржах.

Для олійних цей сезон видався доволі непростим: недобір урожаю соняшнику та його стримані продажі призвели до зниження виробництва соняшникової олії, натомість зросла переробка сої. За неї бралися навіть ті переробники, які раніше не займалися цією культурою, адже на ринку відчувався дефіцит сировини.

Перехід до органічних сільськогосподарських практик, запровадження сівозміни або диверсифікації культур, а також використання покривних культур у сільському господарстві найбільше сприяють досягненню кліматичних цілей ЄС.

Торговельні преференції з боку ЄС мають бути продовжені для України до 2027 року. Преференції, які були введені з початку 2022 року, приймалися з тією передумовою, що в Україні йде війна, і потрібно допомогти українським аграріям. Війна досі триває, тому важливо зберегти наявні параметри торгівлі.

SMR (Statutory Management Requirement) та GAEC (Good Agricultural and Environmental Condition) є основними та обов’язковими стандартами в межах Спільної аграрної політики ЄС (CAP), які відіграють критичну роль у забезпеченні сталого управління сільським господарством.

Зниження посівних площ під соєю в Україні у 2025/26 МР вже є очевидним фактом. Аграрії не змогли достатньо заробити на рекордному минулорічному врожаї олійної, тому місце сої цього року займе кукурудза.

Основною харчовою тенденцією у Європі минулого року стало здорове харчування та екологічні цінності. Споживачі надавали перевагу продуктам із високим вмістом омега-3 жирних кислот, вітамінізованій продукції та рослинній їжі.

Артишок — новий та престижний продукт в Україні, який популярний в усьому світі. Він добре росте та навіть дає два урожаї на українській родючій землі. Попит на артишок зростає, а відтак має збільшуватися і виробництво.

Виробництво бобових у світі зростає, принаймні їх вирощування збільшується в країнах, де ці культури є традиційними у національних стравах. На державному рівні намагаються підтримувати одночасно два напрямки, як збільшення виробництва, так і споживання, запроваджуючи різні програми фінансування як для виробників, так і для споживачів.

За попередніми даними Держстату і Аналітичного відділу «Асоціації виробників молока», у промисловому секторі України у 2024 році утримувалося 375 тис. корів, і цей показник залишається на сталому рівні порівняно з початком року. При цьому в особистих селянських господарствах на 1 грудня 2024 року утримували 857 тис. корів, і поголів’я надалі скорочується: торік — на 8,5% порівняно з 2023 роком.

Для українських молочарів 2024 рік видався сповненим викликів. Відключення електроенергії змушували їх працювати на дизельних генераторах 24/7, не припинялися навмисні обстріли аграрних підприємств російськими агресорами у прифронтових зонах, а через рекордну, за останні 70 років, спеку виробництво молока на деяких фермах зменшилося влітку до 45%.

Попри підвищення цін на світових ринках, обсяги експорту зернових та олійних за першу половину грудня 2024/25 МР суттєво знизились порівняно з попередніми місяцями. Україна експортувала за цей період на 38% менше показника листопада і на 47% менше, ніж у жовтні.

Сорти картоплі ПрАТ НВО «Чернігівеліткартопля» взяла на випробування французька насіннєва компанія. Самі бульби постачати заборонено, тому на захід поїдуть рослини у пробірках.

Заборона на українську картоплю в Європі зберігатиметься ще довго. Така ситуація сталася через поширення невірної інформації, що буцімто Україна в змозі виробляти 22 млн т картоплі.

Онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Королівства Нідерландів в Україні реалізувало кілька проєктів, пов’язаних зі сталим виробництвом, розвитком сільських територій та малого підприємництва на селі.

2-3 грудня 2024 року у Варшаві відбувся міжнародний Agro&Food Security Forum 2024, який об'єднав понад 250 учасників із 24 країн.

Війна між Україною та рф призвела до зростання кількості спорів у сфері експорту аграрної продукції з України. Деякі з цих причин, такі як неналежне функціонування «зернової угоди», вже в минулому, а деякі (наприклад, санкції та проблеми з оформленням митних декларацій) залишаються викликом для трейдерів та продовжують породжувати нові спори.

Ситуація, пов’язана із забрудненням ґрунтів та замінованими землями на прифронтових територіях, на жаль, має особливість та потребує досвіду роботи з ними.

З початку війни сільгоспвиробники змушені були змінити логістику експорту вирощеної продукції, а також частково переорієнтуватися на більш рентабельні культури. Площі ріпаку та сої почали зростати, стабільною на українських полях лишається кукурудза. Більша частина експорту цих культур орієнтована на біодизельні та біоетанольні потреби й кормовиробництво.