
Українські виробники сирів стикаються з дедалі більшим тиском через зростання імпорту європейської продукції.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Ще нещодавно Україна була лідером у світі з виробництва гречки, а сьогодні втратила цю позицію. Минулий рік показав мінусовий рекорд за всі роки незалежності — тоді культурою засіяли 57 тис. га. Найкращим для виробників гречки був 2000 рік — площі сягали майже 550 тис. га, з яких зібрали 450 тис. т.

Рада Європейського Союзу остаточно затвердила два регламенти, які імплементують тарифні домовленості, передбачені Спільною заявою ЄС та США від 21 серпня 2025 року. Рішення завершує законодавчий процес і закріплює нові правила двосторонньої торгівлі.

Україна станом на початок червня 2026 року активно використовує тарифні квоти в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).

Присутність України на ринку Європи в категорії gluten-free чи органічної безглютенової продукції дуже мала, хоча це доволі перспективний напрям. Можливе збільшення постачання на міжнародні ринки вівса, льону, гречки, пшона, кукурудзи та продуктів їх переробки — борошна, пасти, снеків, висівок.

У травні 2026 року підприємства Чернівецької області здійснювали експортні постачаня до 51 країни світу.

Угодою про асоціацію України з ЄС передбачено, що квоти переглядатимуться кожні 5 років. У зв’язку з повномасштабною війною і запровадженням режиму ATM терміни змістились, тому перегляд квот очікується з 1 січня 2028 року. Водночас, якщо Україна пришвидшено інтегрується в ЄС, то, можливо, є шанс повернутись до режиму вільної торгівлі цукром.

Площі під цукровим буряком у Європі скорочуються другий рік поспіль через падіння ціни на цукор. Остаточні дані ще не оприлюднені, однак, за попередніми оцінками, загальне скорочення посівних площ у ЄС складе близько 9% до минулого року.

У межах Стратегічного галузевого співробітництва між Україною та Данією (Strategic Sector Cooperation, SSC) у сфері продовольства та сільського господарства українська делегація здійснила робочий візит до Королівства Данія.

ФАО та European Union in Ukraine продовжують підтримувати малих агровиробників в Україні через гранти на розвиток господарств. Приймання заявок на 4-й грантовий цикл програми продовжено до 21 червня 2026 року.

Поточного сезону, який розпочався 1 липня 2025 року, обсяг імпорту олійних культур до країн Євросоюзу склав 44,3 млн т. Порівняно з аналогічним періодом минулого сезону цей показник зменшився на 7%.

До 14 червня Державний аграрний реєстр (ДАР) приймає заявки на четвертий цикл грантової програми, спрямованої на підтримку українських фермерів, зокрема виробників продукції аквакультури.

Фонд PepsiCo Foundation спільно з організацією EIT Food запустили програму Future Harvest, яка покликана підтримати молодих фермерів та сприяти оновленню поколінь у сільському господарстві Європи.

Компанія Kernel розвиває власний бренд соняшникової олії у Європі, створений 2024 року в синергії з партнером — нідерландською компанією-дистриб’ютором харчових продуктів Fangoo&Zon Impex. У Нідерландах під торговою маркою Bestolie&Kernel уже продано 5,5 млн л продукції.

Заступник голови Сейму Польщі Пьотр Згожельський закликав накласти вето на вступ України до ЄС через загрозу польському агросектору та конкуренцію за регіональне лідерство.

Є сектори аграрного сектору, де Україна може працювати спільно з ЄС, але для цього потрібно проробити шлях з основними країнами Європейського Союзу, щоб прибрати пересторогу, пов’язану з українським агро.

Україна повинна працювати не над обсягами аграрної продукції, що йдуть до ЄС, а над виробництвом товарів із доданою вартістю, які експортуються також за межі ЄС і забезпечують продовольством увесь світ.

Ринок пшениці та кукурудзи входить у найбільш турбулентний період за останні тридцять років. Попередні кризи — світова продовольча криза 2007–2008 рр., перебої у постачанні 2010 р., посуха в США 2012 р. — були переважно однофакторними: шок урожаю, стрибок нафти або короткострокова фінансова паніка. Сьогодні на світовий зерновий ринок одночасно тиснуть щонайменше вісім структурних факторів.

Європейська комісія прогнозує скорочення виробництва свинини в країнах ЄС у 2026 році на 1%. Основною причиною називають зменшення поголів’я свиноматок у низці держав-членів, що призведе до скорочення кількості тварин для забою.