ЄС

Вступить Україна до ЄС чи ні, майбутнє агросектору країни дуже позитивне. У нас найкращі в світі ґрунти, помірний клімат, висококваліфіковані спеціалісти, Україна — дуже конкурентоспроможна, тому іноземні інвестори розглядають можливості вкладати кошти.

Міжнародна рада з питань зерна (IGC) прогнозує історичний максимум виробництва кукурудзи на рівні 1 277 млн т. На ринок вплине ситуація в США, динаміка в Україні та зростання світової торгівлі.

Через високий рівень дефіциту ЄС не встановлює жодних обмежень на імпорт кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку з третіх ринків.

Європейська комісія готує масштабну реформу Спільної аграрної політики (САП) та багаторічного бюджету ЄС після 2027 року, однак поспіх у її реалізації вже спричинив хвилю критики з боку депутатів Європарламенту.

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.

Виклики, які несе в собі євроінтеграція, стоять особливо гостро перед середніми і малими агровиробниками. Для українських аграріїв сьогодні важливо на шляху євроінтеграції говорити про етапність і реалізовувати цей процес на тих умовах, які б відповідали інтересам України.

Розвиток молочного скотарства в Україні стимулюють великі промислові ферми. Число малих сімейних підприємств стрімко знижується, і, ймовірно, їх чекатиме ніша крафтового виробництва. Переробники також готові до більших обсягів молока. Єдине питання — пошук експортних ринків, адже за новими умовами торгівлі з ЄС квоти вичерпаються дуже швидко.

Якщо аграрій хоче вивести на міжнародний ринок свою продукцію, він повинен слідувати правилам, які встановлює Євросоюз. Не варто використовувати пестициди, якщо це заборонено, адже коли з'ясується, що правилами знехтували, така продукція нічого не вартуватиме.

У 2024 році імпорт органічної агропродовольчої продукції до ЄС сягнув 2,64 млн т. Це на 6,4% більше порівняно з 2023 роком, коли було зафіксовано 2,48 млн т.

Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.

Без урахування кліматичних змін отримати гарантований урожай уже неможливо. До 2050 року половина орних земель України буде в посушливій зоні. Чи можна до цього пристосуватися?

Ще невідомо, які зміни в торгівлі відбудуться для України в ЄС після 5 червня.

Через невизначеність умов торгівлі з ЄС українські експортери починають розвивати інші ринки, орієнтуючись на країни Африки, Азії.

Для кожного сегмента продукції ситуація із запровадженням квот може вважатися критичною. Наприклад, борошно підпадає під квоту на пшеницю, не дуже хороша ситуація і з томатною пастою.

Геополітична ситуація у світі мінлива та напружена, міжнародні альянси втрачають свою силу і потребують створення нових об'єднань, а рішення окремих політичних фігур впливають на цілі континенти. До того ж на людство чекають вагомі зміни, пов'язані з ШІ. Вже за 20 років матимемо «нову промислову революцію».

За переходу на новий режим торгівлі України з ЄС першими в зоні ризику знаходяться ті категорії товарів, які були обмежені під час режиму АТЗ, тобто: м'ясо птиці, кукурудза, мед, крупи, яйця, цукор. Щодо деяких із цих товарів є розуміння, що вони потрібні ЄС не менше, ніж нашим агроекспортерам — доступ до європейського ринку.

У торгівлі з ЄС Україна матиме перехід з режиму, який діяв до 5 червня, до режиму дії квот для української продукції 7/12 від звичайних річних обсягів. Крім цього, передбачений період узгодження нових умов торгівлі між Україною та ЄС на основі статі 29 DCFTA.

Україна експортуватиме менше агропродукції через відновлення квот на імпорт товарів. За інформацією Єврокомісії, вже 6 червня обмеження мають набути чинності й триватимуть до кінця 2025 року.

Дата закінчення терміну дії автономних торговельних заходів (ATЗ) — 5 червня поточного року — невпинно наближається. Між тим, подальші умови торгівлі України з ЄС досі не визначені.

Світовий ринок фісташок демонструє зростання, обумовлене стійким споживчим попитом, збільшенням виробництва в США, розвитком переробки та інновацій у маркетингу. Але надмірний попит у світі на дубайський шоколад, який містить начинку з фісташок, призвів до зростання цін на горіх.