шкідники

Сприятливі для поширення шкідників гідротермічні умови поточного періоду створюють підвищений ризик пошкодження різних рослин комплексом шкідників.

Поточні умови весни цього року були сприятливими для життєздатності шкідників. Нагадаємо, що озима совка — один із найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур. Загалом втрати врожаю через цього шкідника можуть досягати 50%.

Через високі температури (+25°С і вище), які спостерігаються на полях України, особливо в центральній частині та на півдні, протягом останніх двох тижнів відбулося масове заселення рослин соняшнику павутинним кліщем і трипсом.

Наразі більшість ріпакових полів переходять у фазу закінчення цвітіння. У цей період актуальною є така хвороба як альтернаріоз.

Протягом останніх років спостерігаються все частіші спалахи інтенсивного розвитку та пошкодження оленкою волохатою (лат. Epicometes hirta Poda.). Високий рівень шкодочинності оленки волохатої спостерігається і цього року.

Під час обстеження посівів озимого ріпаку в Рівненській області виявлено шкідника — прихованохоботника.

Ринок ЗЗР за ці два роки у фізичному вимірі зменшився не так критично, як ринок добрив. Проте він певним чином переформатувався, з’явилися нові тенденції, пов’язані зі зміною сільгоспвиробниками підходів до технологій, культур у сівозміні та скороченням витрат на виробництво.

На посівах озимої пшениці та озимого ріпаку в Харківській області були виявлені мишоподібні гризуни за чисельності 1,0-2, на неорних землях — 1,5-2 колонії на гектарі. Поширеність гризунів на зазначених площах склала 82-100%.

Заборона неонікотиноїдів у ЄС значно ускладнила контроль деяких шкідників включно з оранжерейною/персиковою попелицею (Myzus persicae).

Ціни на зерно залишають бажати кращого. Та щоб аграріям навіть за таких умов мати рентабельність, принаймні, мінімальний плюс, потрібна якість зерна.

Суттєвим фактором зниження потенційної врожайності пшениці озимої є ураження рослин хворобами впродовж вегетації.

Восени посівам ріпаку озимого значної шкоди завдає широкий спектр шкідників. Заселення ними озимого ріпаку восени цілком залежить від агрокліматичних умов.

В сезоні 2022/2023 площі в країні під ріпаком зросли майже на 20% порівняно з попереднім роком через стабільно високі закупівельні ціни та меншу залежність від експорту морським шляхом, адже основні постачання відбувалися залізничним шляхом до країн ЄС. Цьогоріч ріпак зберігає свою привабливість для фермерів — станом на середину вересня було засіяно вже 1 млн га озимого ріпаку.

На полях Дніпропетровщини соняшник активно пошкоджують бавовникова совка та клопи. Ці шкідники можуть призвести до серйозних проблем.

На посівах сої почалося заселення рослин павутиннним кліщем. Інтенсивне його розмноження може призвести до недобору врожаю від 15-20% до 60-80%.

Кукурудзяний стебловий метелик — один із найнебезпечніших шкідників кукурудзи в усіх зонах її вирощування.

На соняшникових полях у Дніпропетровській області зафіксовано збільшену активність озимої совки, яка є одним із найнебезпечніших шкідників.

Наразі спостерігається активність другого покоління яблуневої плодожерки, яка є найнебезпечнішим шкідником для саду.

Часто для прогнозування розвитку та поширення шкідників плодових культур достатньо поспостерігати за навколишнім середовищем, адже сума активних температур, необхідна для відродження комах, часто збігається з фазами розвитку поширених видів рослин.

Відомо, що цукровий буряк — технологічно дуже складна культура. Вже у перший період вегетації — а це 1,5-2 місяці — рослини мають дуже слабкий ріст і не можуть конкурувати з бур’янами. Тобто з часу отримання сходів і до періоду змикання міжряддя місяць потрібно активно боротися з бур’янами.