Аграрії все частіше обирають продукти українського виробництва. Як два роки війни змінили ринок ЗЗР

Якщо говорити про ринок ЗЗР, які зміни відбулися за цей час? Наскільки просів ринок?

Олександр Мигловець: Порівняно з довоєнним періодом ринок ЗЗР дещо просів за рахунок окупованих територій та площ, які заміновані й не підлягають обробітку. 

Загальною тенденцією для ринку є те, що аграрії почали дивитися більше в бік постпатентних компаній, на продукти українського виробництва, оскільки стараються мінімізувати витрати на виробництво. Якщо брати співвідношення «мультинаціональні – постпатентні», то за підсумками 2023 року переважає застосування постпатентних препаратів.

Але є й регіональні особливості. Наприклад, тенденція до застосування однокомпонентних або простих продуктів простежується в регіонах ризикованого землеробства із невисоким рівнем урожайності, наприклад, у прифронтових областях. Там аграрії спрощують агрономічний підхід та скорочують витрати, обробляють ґрунт із мінімальною собівартістю, адже ніхто не знає, що буде завтра. 

Водночас маємо й інші приклади: у Херсонській області дуже багато аграріїв планують засівати великі площі кавунами. Тому цього року точно будемо з херсонськими кавунами.

На заході України, де гідротермічні умови більш сприятливі, вище насичення культур і вищий рівень урожайності, використовують  потужніші й дорожчі продукти. 

Чи зросли продажі ЗЗР компанії Ukravit 2023 року, на скільки у відсотковому відношенні? Можливо, маєте дані, які продукти аграрії купували найбільше?

Олександр Мигловець: Так, за підсумками 2023 року Ukravit збільшила обсяги продажів на 10-15% у фізичному вимірі.

Серед найбільш затребуваних продуктів минулого року були гербіциди суцільної дії — Гліфовіт і Гліфовіт Екстра. Збільшення продажів цих препаратів зумовлене мінімізацією аграріями обробітку ґрунту та введенням у сівозміну розмінованих земель, де була висока забур’яненість.

На кукурудзу найбільше купували гербіцид, який одночасно знищує злакові та дводольні бур’яни, — Міладар Дуо.

Також актуальним  був контактно-системний інсектицид Антиколорад Макс.

Варто відзначити, що серед позакореневих добрив зросли продажі Авангард Бор, адже соняшник, соя, ріпак, буряки цукрові, які 2023 року вирощували агровиробники, — це ті культури, які потребують обов’язкового внесення бору. Тому Ukravit за продажами бору минулого року в Україні з продуктом Авангард Бор посів перше місце.  

Чи будуть нові продукти від Ukravit на сезон 2024 року? Якщо так, то які й для яких культур?

Олександр Мигловець: Якщо проаналізувати, то переважна кількість гравців нашого ринку мають нові продукти на 2024 рік. Питання в тому, чи це нова діюча речовина зайшла на ринок, чи комбінація вже відомих продуктів. 

У кожної ресурсної компанії своя стратегія. Cтратегія Ukravit — постійно оновлювати продуктовий портфель, заводити нові діючі речовини, які будуть максимально ефективними для вирішення тих проблем, які існують або прогнозовано будуть існувати.

На 2024 рік ми посилюємо наш продуктовий сегмент у садівництві, оскільки це цікавий напрям, який потребує значної кількості застосування пестицидів.

Також будуть нові продукти для зернових колосових культур із унікальною комбінацією діючих речовин. Насамперед для ячменю, препарат проти плямистостей листя.

Ще три продукти будуть оновлені: в одному буде змінена препаративна форма з порошкової на концентрат суспензії для зручнішого використання; в одному фунгіциді буде подвоєна концентрація діючої речовини, що дасть можливість аграріям зменшити затрати на логістику та на 1 га; а садовий фунгіцид для зручності буде переведений із концентрату суспензії у гранули, що диспергуються.

Крім того, компанія оновила 8 продуктів з лінійки мікродобрив: повністю оновила формуляцію, змінила перелік мікро-, макро- та мезоелементів, додала амінокислоти для стимуляції та антистресової дії.  

Загалом в Ukravit плани щодо продуктів, які заводитимуться на український ринок, розписані на декілька років уперед. 

Зараз ЄС рухається до зниження викидів парникових газів у всіх виробничих процесах. Фізично чи впливає на цей процес використання ЗЗР?

Олександр Мигловець: Рівень викидів парникових газів більше пов'язаний з обробітком ґрунту, тобто, щоб скоротити викиди, сільгоспвиробникам потрібно рухатися в бік мінімізації обробітку. 

Зниження викидів парникових газів — це хороший напрям, який потрібно розвивати, але в Україні ця тема знаходиться, можна сказати, на початковому етапі й ще не так глибоко досліджена.

За останніми новинами, європейські фермери добилися відтермінування проєкту зі скорочення пестицидів. Скажіть, чи є технології, які б змогли за ефективністю зрівнятися із ЗЗР? І якщо в майбутньому цей проєкт буде реалізований, про які втрати урожайності та якості продукції можемо говорити? 

Олександр Мигловець: Проєкт закону, спрямованого на скорочення використання пестицидів у ЄС до 2030 року вдвічі, не скасований, а тимчасово відтермінований. Є такі рішення, що мають негативні наслідки — наприклад, заборона неонікотиноїдів викликала в Європі великі проблеми у контролі низки шкідників.  

Маємо розуміти, що альтернативи пестицидам за ефективністю сьогодні немає, і вирощувати деякі культури без цих препаратів буде просто економічно невигідно, оскільки вони даватимуть мінімальні врожаї. Тому потрібно працювати над генетикою — виведенням високопродуктивних гібридів, більш пластичних до коливання погодних умов, стійких до хвороб, шкідників.

Тому я більше прихильник екологізації, що поєднує пестициди та біологічні продукти. 

Ще одне питання — політика Green Deal. Чи можлива адаптація ринку ЗЗР відповідно до цього курсу? До того ж компанія Ukravit рухалася в цьому напрямі та розробляла біопрепарати. 

Олександр Мигловець: Так, у нас були біопродукти — антистресанти стимулюючої дії. Компанія зайшла в цей проєкт, але зараз наше виробництво на Херсонщині розбите загарбником і знаходиться на окупованій території. Тому ми в цьому напрямку втратили все. Вели перемовини з ізраїльською компанією щодо постачання та реалізації біопродуктів для українських аграріїв, але цьому завадили події в Ізраїлі.

Тож сьогодні Ukravit має в своєму портфелі лише інокулянти для обробки сої американської компанії.

Загалом ринок біологічних препаратів стрімко розвивався в довоєнний період. Але з огляду на нинішню ситуацію в країні, цей розвиток пригальмувався. В стратегії компанії надалі є плани щодо повернення до цього напряму.

Які нестандартні випадки щодо шкідників, бурʼянів були минулого року? Що характерно було по областях, і які рішення пропонувалися аграріям?

Олександр Мигловець: Внаслідок того, що осінь була доволі теплою, на ріпаку була проблема з капустяною міллю в тих регіонах, які раніше цієї проблеми взагалі не мали. Для вирішення цього питання потрібно використовувати вузькоспеціалізовані продукти проти лускокрилих шкідників на основі діючих речовин емамектин бензоат (Туріл).

Також були певні проблеми під час збирання врожаю, коли в багатьох областях спостерігалися часті опади і не було можливості заходити в поля і вчасно збирати вирощене. Через це минулого року ми отримали найменшу кількість зерна високої класності за всі роки незалежності.

Коливання температур і приморозки у квітні-травні частково позначилися на вегетації культур, особливо ріпаку.

Залежно від регіону були якісь нестандартні виклики, але ситуації  не були загрозливими, і з ними справлялися. Наприклад, значне місце мали корзинкові гнилі соняшнику. Аграріям, які не планували обробки в період цвітіння, довелося проводити додаткові обприскування. Ті, що не проводили обробок — отримали менший рівень урожайності. 

Вже скоро аграріям потрібно буде виходити в поля. Першими будуть обробки ріпаку озимого. Що порадите, на що звертати увагу насамперед, які препарати обов’язково потрібні для цих культур?

Олександр Мигловець: Першим буде оброблятися ріпак, оскільки він швидше відновлює вегетацію, ніж пшениця озима. Ріпак потребує значно більшої кількості обробок інсектицидами, аніж зернові, соняшник, кукурудза, соя. За вегетацію потрібно обов’язково провести 3-4 обприскування культури проти шкідників. 

Зазвичай перше обприскування проводять препаратами з групи піретроїдів, з нашого арсеналу — це інсектицид контактної дії Антигусінь або Фас. За  стабільних температурних умов можна використовувати контактно-системні інсектициди, які знищуватимуть наявних шкідників і забезпечуватимуть тривалий період захисної дії, наприклад, Венон або Антиколорад Макс.

Дуже поширена практика, коли після відновлення вегетації до інсектицидів додають препарати на основі карбендазиму або на основі тіофанат-метилу. Це все поєднують у бакову суміш.

За вашою оцінкою, наскільки на даний момент сільгоспвиробники забезпечені ЗЗР?

Олександр Мигловець: Великі господарства, агрохолдинги забезпечені повною мірою, або зараз тривають тендери. Середні господарства закупили базові продукти для систем захисту, а решту будуть закуповувати ситуативно. Але з упевненістю можу сказати, що нестачі ЗЗР на ринку України не передбачається.

Як зараз працює служба агрономічної підтримки аграріїв Ukravit, які послуги надає?

Олександр Мигловець: Практично в кожній області в Ukravit є один чи кілька менеджерів з технічної підтримки. Зараз активно проходить спілкування наших менеджерів з аграріями, планування, складання технологічних карт, вибір продуктів. 

Більш актуальною послугою з початку повномасштабного вторгнення стала консультація та виїзд менеджерів на поля наших клієнтів. Сьогодні багато аграріїв пішли воювати, з працівниками дуже складно, тому такі опції як агрономічний супровід, огляд і моніторинг полів та коригування — наразі дуже актуальні.

Які кредитні програми та фінансові інструменти Ukravit цього сезону пропонує сільгоспвиробникам?

Олександр Мигловець: У нас діють декілька умов співпраці з сільгоспвиробниками. Окремо хотілося б відзначити можливість фінансування з боку українських банків аграріїв із земельним банком від 200 до 10 тис. га — їм надається на пів року кредит без будь-якої застави з мінімальною відсотковою ставкою; на термін від 7 до 12 місяців за ринковими ставками кредитування (від 12,55% річних). Крім того, компанія має можливість проводити реалізацію продукції аграріям з відстрочкою оплати.

Дякую за розмову.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua