Шкідники на озимому ріпаку восени. Як виявити та боротись

Для захисту посівів ріпаку озимого від ґрунтовоживучих шкідників необхідно дотримуватись сівозмін, що істотно обмежує чисельність цих шкідників. Слід провести глибоку оранку, яка дасть можливість пошкодити шкідників, що знаходяться в ґрунті. Знищити бур’яни з метою позбавлення їх кормової бази. Після збирання зернового попередника відразу провести лущення стерні. Якщо поле після багаторічних трав або забур’янене, то провести лущення у два-три сліди на глибину 8-10 см. Сіяти в оптимальні строки насінням, обробленим системними інсектицидами. Ефективно проконтролювати ґрунтових шкідників за допомогою доробки насіння можна використовуючи препарати від бренду DEFENDA, такі як Метакса (тіаметоксам, 350 г/л) 4 л/т та Латіна (клотіанідин, 600 г/л) 7-10 л/т.

Знизити зимостійкість за рахунок пошкодження листової поверхні, зменшивши надходження асимілянтів до кореневої системи та потрапляння хвороб через пошкодження, можуть: ріпакова блішка, листогризучі совки (совка гамма), білани (ріпаковий, капустяний), ріпаковий пильщик (трач), міль капустяна. Окрім пошкодження листової поверхні, можуть переносити вірусні інфекції тютюновий трипс, попелиця, білокрилка.

Ріпакова блішка (Psylliodes chrysocephalus L.) завдає шкоди озимому ріпаку восени під час сходів. Знижує актвність лише за низьких температур (близько +6°С). На молодих листках ріпаку жуки вигризають отвори. Личинки живляться у черешках та стеблах молодих рослин, що призводить до відставання у рості, зниження зимостійкості, сприяє ураженню хворобами.

Совка гамма (Autographa gamma). Основної шкоди ріпаку озимому завдає гусениця, яка в даний період живиться листям, скелетує його, обгризає з країв, прогризає дірки. Може масово мігрувати з одного поля на інше.

Гусеницi молодших вiкiв скелетують листки, а середнiх та старших вiкiв грубо їх об'їдають, залишаючи лише товстi жилки. Можуть пошкоджувати iншi надземнi органи рослин. Пiсля 16-20 днiв живлення вони заляльковуються в коконах на листках рослин.

Білан ріпаковий (Pieris rapae). Озимому ріпаку шкоди завдають гусениці другої генерації, які з’являються у вересні. Вони ведуть поодинокий спосіб життя: спочатку живляться на листках із нижнього боку, згодом переміщуються на верхній бік листків та об’їдають їх. Дорослі гусениці з’їдають листкову пластинку повністю, зокрема й товсті жилки. 

Ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.) Восени він масово з’являється із настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. В кінці серпня – на початку вересня на листках ріпаку можна помітити яйця шкідника. Це починають працювати самиці пильщика другої генерації. Через деякий час на листках з'являються личинки, так звані несправжньогусениці цієї ж генерації, саме вони є найбільшою загрозою молодим рослинам ріпаку і майбутньому врожаю. Швидко поїдаючи ніжні соковиті листочки, личинки скелетують їх, залишаючи недоторканими лише дрібні жилки. Також варто зазначити, що за сухої та теплої погоди шкідник активізує свою шкодочинність, самиці відкладають більше яєць, а личинки ще активніше включаються в процес поїдання листя. Несправжньогусениці старших поколінь надзвичайно витривалі до холодів і навіть заморозків. Зауважте, що за температури повітря -1°С вночі та +7°С вдень вони не перестануть знищувати посіви ріпаку. Пошкодження личинками рослин може призвести до повної загибелі посівів.

Міль капустяна (Plutella maculipennis Curt.) Шкодять ріпаку озимому гусениці, що вилуплюються через 3-7 діб, вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3-4 доби гусениці залишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перша линька. Надалі гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець». Гусениці дуже рухливі; потурбовані, вони швидко звиваються і падають з листка, звисаючи на павутинці.

Тютюновий трипс (Thrips tabaci). Цей шкідник особливо активний в суху та спекотну погоду. Шкодять в основному личинки, висмоктуючи сік з клітин покривних тканин, що спричиняє знебарвлення тканин, сприяє підвищеному випаровуванню вологи з листків, пригнічує ріст рослин. Одночасно трипси поширюють вірус мозаїки. 

Капустяна попелиця (Вrevicorynе brassісае). Дорослі попелиці й личинки висмоктують сік із листя, стебел, черешків, які внаслідок цього відстають у рості, викривляються, передчасно жовтіють. Капустяна попелиця є переносником вірусних хвороб.

Білокрилки (Trialeurodes vaporariorum). Шкоди завдають личинки, німфи та імаго, живлячись соком рослин; при цьому вони виділяють липку солодку масу, на якій розмножуються сажкові гриби. Грибний наліт ускладнює асиміляцію листками вуглекислого газу та призводить до загального пригнічення рослин. Пошкоджені листки скручуються і засихають.

Також ця комаха є переносником багатьох вірусних захворювань.

Менеджмент визначення необхідності інсектицидного захисту розпочинається з аналізу наявних шкідників за сезон вирощування попередника. Якщо були всеїдні шкідники, то вони будуть і в цьому сезоні. Їхня кількість залежатиме від того, наскільки ви проконтролювали їхню чисельність у попередньому сезоні за рахунок різних заходів. Наступним етапом менеджменту є аналіз полів поряд — і не лише своїх, а й сусідів. Якщо в попередньому виробничому сезоні поряд були посіви культури, яку ви висіваєте цього сезону, або культури з одної родини, то ймовірність появи специфічних шкідників для цієї культури дуже велика. Тому вже лише з результатів аналізу можна планувати інсектицидний захист. 

Наступним етапом у контролі чисельності шкідників ріпаку озимого є сівба насінням, яке обов’язково повинно мати в доробці, окрім фунгіцидів, ще й інсектицид. Дія інсектицидного протруйника припиняється до 3-4 справжніх листків культури. А подальший захист від шкідників можна об’єднати із захистом від хвороб, рістрегуляцією і живленням. Таких заходів у осінній період може бути від одного до трьох. Перший захід починається з 4-5 листків ріпаку озимого, другий — з 8-9 листків, третій — 12 і більше. Оскільки під час вирощування ріпаку озимого першочергово стоїть завдання не допустити пошкодження, то з кожним із цих внесень до бакової суміші необхідно додавати як системні, так і контактні інсектициди. У бренду DEFENDA є готові суміші, які дають можливість ефективно контролювати чисельність шкідників, які шкодять у цей період. Це препарати: Октант Турбо (тіаметоксам, 141 г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л) у нормі 0,20-0,25 л/га, Бомбардир Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л) у нормі 0,15-0,25 л/га, Престо (клотіанідин, 200 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) у нормі 0,3-0,4 л/га. Також є однокомпонентні: Атік (ацетаміприд, 200 г/кг) у нормі 0,1-0,12 кг/га, Циркуль (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) у нормі 0,15-0,20 л/га, Кайрос (флубендіамід, 480 г/л) у нормі 0,1-0,15 л/га.

Для контролю ґрунтових шкідників, зокрема проти совки та личинки травневого жука, можна використовувати в осінній період препарати, які містять фосфорорганічні сполуки. Для застосування підходить препарат бренду DEFENDA Твікс (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) у нормі 1,0-1,1 л/га.