
Виробник меду створив кооператив для об'єднання бджолярів Чернігівської та Вінницької областей.

Жодна кутя на різдвяному столі не обходиться без меду. Цей смаколик — один із основних інгредієнтів куті, який символізує солодке життя. Розуміючи попит на нього, виробники пропонують до свят широкий асортимент меду та крем-меду з різними смаками.

У березні 150 вуликів бджоляра з Миколаївщини Дмитра Митковського було пошкоджено уламками російської ракети. Крім того, пасічник втратив частину обладнання для відкачки меду.

Цей рік на Сумщині був щедрим на медозбір. Тут відкачали і сади, і ріпак, і акацію, і липу, ну й, звісно, соняшник, який дає найбільшу кількість меду, оскільки до його цвітіння бджолосім'ї розвинені в повну силу. Однак цього сезону не було гречаного меду — аграрії Сумщини гречки сіяли мало, а пасічникам кочувати під час війни нереально, адже регіон знаходиться близько до кордону з країною-агресором.

Скорочення галузі бджільництва в Україні наступного року може сягнути 50%.

Пасічники України — справжні трударі, патріоти своєї держави, і своїх колег в біді ніколи не залишать, як би тяжко не було. Одним із таких є Андрій Баскевич із Полтавщини. За добу він зібрав кошти на 2 автомобілі для пасічників, які служать у ЗСУ. Тож скоро авто вирушать на передову.

Ізраїльський стартап Beewise, співзасновником якого є випускник Техніону, створив перший у світі автономний вулик, який може вмістити до 40 бджолиних сімей та піклуватися про них за допомогою робота на сонячній енергії.

Допомогу у відновленні пасіки або матеріальну підтримку від благодійників можуть отримати бджолярі, які втратили пасіку через війну. Також допомога надається бджолярам, які служать у лавах ЗСУ. Їм, зокрема, допомагають у придбанні військового обладнання, такого як прилади нічного бачення тощо.

Херсонський виробник меду Honey Moon Bear, що тримає пасіку в окупованому селі Киселівка, купує мед в інших пасічників, попередньо перевіривши його за всіма стандартами, щоб продовжити свою діяльність.

Міжнародна Федерація Бджільницьких Асоціацій Апімондія проводить свій 47 Конгрес на теренах Туреччини в останні дні серпня 2022 року.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Лише 15% пасічників констатували більший урожай меду, ніж торік, у частини — на тому ж рівні, інші втратили до половини бджолиних сімей. Є десятки пасічників, у яких було 150 сімей, а залишилося 30.

На пасіці Володимира Пащенка 120 вуликів. Серед порід віддає перевагу українській степовій та карпатянці. За сприятливої погоді й урожай мають хороший — від 50 до 80 кг меду з одного вулика.

У селі Камінне на Івано-Франківщині, навіть бджоли ходять до храму. Все завдяки отцю Богдану, який посеред своєї пасіки побудував маленьку церкву.

Кемпінг як спосіб відпочинку стає дедалі популярнішим серед українських мандрівників. Одним із таких є «Медовий блюз» — солодкий кемпінг, який знаходиться у мальовничому селі Луб’яна за 30 км від Львова.

Цього сезону у черкаського бджоляра Сергія Кожемяко кількість вуликів зменшилася. Раніше їх було близько вісімдесяти, зараз — 25. В одному вулику живе одна бджолосім'я.

В Хмельницькій області мед гуртом для подальшого експорту приймають від пасічників по 65-70 грн за кілограм, якщо він екологічно чистий. Та його собівартість цього року набагато більша.

Тримати пасіку — справа не з дешевих, а особливо коли розпочинаєш все, як то кажуть, з нуля. Потрібні вулики, рамки, проволока, вощина, медогонка, воскотопка та інший інвентар. Далі теж недешево, але бджоли вже на себе заробляють і віддячують пасічникові певним прибутком.


Урожайність усіх культур, де використовують диких поодиноких бджіл на запиленні, зростає мінімум на 30%. Також значно підвищуються біохімічні показники та посівна якість отриманих насіння та плодів.