
Пасіка Mellifera знаходиться у двох областях — Чернівецькій та Хмельницькій. Розділити пасіку подружжя Череватових вирішило через малу кількість медоносів на Буковині.

Україна у 2020-2021 роках була лідером серед постачальників меду до країн ЄС. У 2022 році, за попередніми даними, поступилася своїми позиціями Китаю.

Руйнування пасік, скорочення виробництва, обмежена кочівля, неможливість експортувати солодкий продукт морем — це лише частина проблем, з якими зіштовхнулися пасічники та експортери меду з початку війни рф проти України.

Студент-маркетолог Богдан Лісовий із села Здобутка на Черкащині створив «Лісову пасіку» на 30 вуликів.

Українсько-польський стартап AmoHive має намір створити постійно діючу пасіку з IT-смарт-вуликами, де проводитимуться навчання для дітей та школярів.

Регіони, що постраждали від війни, будуть відновлюватись ще не один рік, зокрема щодо екологічного стану. Крім того, зменшились посівні площі медоносних культур.

Практично 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

Останніми роками спостерігаються аномально теплі зими, коли в грудні й навіть на початку січня температура вдень піднімається до +10-16°С. За таких умов вулики прогріваються, і бджоли виходять на очисний обліт. Зимовий клуб бджіл розпадається.

Виробник меду створив кооператив для об'єднання бджолярів Чернігівської та Вінницької областей.

Жодна кутя на різдвяному столі не обходиться без меду. Цей смаколик — один із основних інгредієнтів куті, який символізує солодке життя. Розуміючи попит на нього, виробники пропонують до свят широкий асортимент меду та крем-меду з різними смаками.

У березні 150 вуликів бджоляра з Миколаївщини Дмитра Митковського було пошкоджено уламками російської ракети. Крім того, пасічник втратив частину обладнання для відкачки меду.

Цей рік на Сумщині був щедрим на медозбір. Тут відкачали і сади, і ріпак, і акацію, і липу, ну й, звісно, соняшник, який дає найбільшу кількість меду, оскільки до його цвітіння бджолосім'ї розвинені в повну силу. Однак цього сезону не було гречаного меду — аграрії Сумщини гречки сіяли мало, а пасічникам кочувати під час війни нереально, адже регіон знаходиться близько до кордону з країною-агресором.

Скорочення галузі бджільництва в Україні наступного року може сягнути 50%.

Пасічники України — справжні трударі, патріоти своєї держави, і своїх колег в біді ніколи не залишать, як би тяжко не було. Одним із таких є Андрій Баскевич із Полтавщини. За добу він зібрав кошти на 2 автомобілі для пасічників, які служать у ЗСУ. Тож скоро авто вирушать на передову.

Ізраїльський стартап Beewise, співзасновником якого є випускник Техніону, створив перший у світі автономний вулик, який може вмістити до 40 бджолиних сімей та піклуватися про них за допомогою робота на сонячній енергії.

Допомогу у відновленні пасіки або матеріальну підтримку від благодійників можуть отримати бджолярі, які втратили пасіку через війну. Також допомога надається бджолярам, які служать у лавах ЗСУ. Їм, зокрема, допомагають у придбанні військового обладнання, такого як прилади нічного бачення тощо.

Херсонський виробник меду Honey Moon Bear, що тримає пасіку в окупованому селі Киселівка, купує мед в інших пасічників, попередньо перевіривши його за всіма стандартами, щоб продовжити свою діяльність.

Міжнародна Федерація Бджільницьких Асоціацій Апімондія проводить свій 47 Конгрес на теренах Туреччини в останні дні серпня 2022 року.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Лише 15% пасічників констатували більший урожай меду, ніж торік, у частини — на тому ж рівні, інші втратили до половини бджолиних сімей. Є десятки пасічників, у яких було 150 сімей, а залишилося 30.