* Текст подається мовою оригіналу
Люпин — цінна і перспективна кормова та сидеральна культура. В умовах погіршення екологічної ситуації він є кращою культурою для підвищення родючості ґрунтів без застосування мінеральних добрив.
Вирощують три види культури: люпин білий, люпин жовтий і люпин вузьколистий.
Світові виробники люпину
За словами аналітика асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Світлани Литвин, в світі спостерігається зменшення посівних площ під даною культурою. За останні 20 років середньорічні темпи падіння посівів під люпином становили 2,54%. У 2019 році загальні світові посівні площі під люпином склали 887,1 тис. га. Скорочення пояснюється тим, що люпин програє за урожайністю іншим зерновим та зернобобовим культурам.
Беззаперечним лідером з виробництва люпину на насіння в світі є Австралія з обсягом виробництва 474,6 тис. т насіння та часткою у світовому виробництві 47%.

Світова та українська статистика не фіксує показники виробництва люпину на зелену масу, а лише насіннєвий напрям.
В 2019 році середньосвітовий показник урожайності люпину на насіння становив 11,4 ц/га, в той же період аналогічний показник по Україні — 14,0 ц/га.
«За інтенсивної технології вирощування врожайність люпину може сягати показника 25-28 ц/га», — зазначає Світлана Литвин.
Забута культура

На початку 70-х років посіви цієї культури в СРСР займали 2 млн га, в тому числі на зерно 500 тис. га. В Україні у 80-90 роках минулого сторіччя насінницькі посіви люпину займали більше 100 тис. га, а посіви на корм — 300 тис. га.
Нині згідно даних Держстатистики, в 2020 році під посівами люпину на насіння було зайнято лише 5 тис. га, що на 35% нижче показника минулого року.
«За радянських часів люпин вирощувався не лише для насіння, а також як зелена маса для годівлі худоби та зелене добриво для покращення родючості ґрунтів. Кількість ВРХ в пострадянські часи суттєво скоротилася, тож потреба в кормах зменшилася. А в рослинництві площі використовуються під більш прибуткові культури, родючість ґрунтів підвищують за допомогою інших органічних, а також мінеральних добрив», — пояснює Світлана Литвин.
Україна не здійснює імпорт насіння люпину, однак доволі активно його експортує. За даними УКАБ, у 2020 році експорт люпину склав 4,2 тис. т на загальну суму $1,4 млн. Це практично 50% українського виробництва насіння даної культури. Основними країнами-імпортерами даного продукту були Нідерланди (86% експортної виручки) та Польща (12%). Однак експортні відвантаження насіння люпину не мають чітко вираженого характеру і залежать від цілого ряду факторів. Так, у 2019 році експортні відвантаження були втричі менші в порівнянні з 2020-м.
Чи можливе повернення до люпину?
Останнім часом виробничники оцінили значимість люпину, це ілюструється зростанням потреби в насінні на кормові та сидеральні цілі, стверджують у ННЦ «Інститут землеробства НААН».
Проте, насінництво кормового люпину потребує постійного контролю за вмістом у насінні алкалоїдів.
«У нас є сорти, що характеризуються високою врожайністю насіння і зеленої маси. При налагодженні схеми та системи насінництва можливе відродження люпину і значне розширення площ його вирощування», — вважає провідний науковий співробітник відділу селекції насінництва зернобобових культур «Інституту землеробства НААН» Тетяна Левченко.
За вмістом білка люпин переважає горох, кормові боби та вику, а за якістю та засвоєнням його тваринами не поступається сої. До складу білка люпину входять 8 незамінних амінокислот, у тому числі аргінін (3,6%), валін (4,3%), лізин (4,3%) і лейцин (9,8%), а також до 10% олії.
За кормовою цінністю 100 кг насіння прирівнюється у середньому до 100 кормових одиниць. Зелена маса кормового люпину, до складу якої входить до 3% білка, вітаміни А, С і мінеральні речовини (кальцій, калій, фосфор, марганець, залізо, сірка), також є гарним кормом для тварин у вигляді зеленого корму, силосу, сіна, трав'яного борошна. У 100 кг зеленої маси міститься близько 15 кормових одиниць, на кожну з яких припадає по 150-160 г перетравного протеїну.
Дешеві природні добрива

Люпин є одним із кращих попередників для переважної більшості сільськогосподарських культур. Після нього навіть піщані ґрунти не потребують значної кількості азотних добрив. При заорюванні зеленої маси люпину ґрунт збагачується на 150-230 кг/га біологічного азоту та на 35-40 т/га — органічної речовини, що рівноцінно внесенню 40-45 т/га гною.
«Ця культура є біологічним меліорантом, що покращує родючість та фізико-хімічні властивості ґрунтів. Завдяки добре розвиненій кореневій системі він здатний активно засвоювати з ґрунту важкорозчинні сполуки поживних речовин, а також переводити важкорозчинні хімічні елементи у форму, що гарно засвоюється іншими культурами, особливо це стосується фосфору», — додає Тетяна Левченко.
Культура є основою ресурсозберігаючої системи землеробства. Біомаса люпину — це найдешевше, екологічно чисте з усіх видів органічних добрив.
«Сучасні сорти люпину не потребують застосування десикантів, а підвищена стійкість проти хвороб дозволяє вирощувати їх без застосування фунгіцидів», — наголошує науковець.
Нові сорти люпину
Більшість сортів люпину селекції «Інституту землеробства НААН», що занесені до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» на 2021 рік належать до кормових. Проте, також є сорти як сидерального, так і харчового напряму використання: вузьколистий Зірковий є сидеральним з високим вмістом алкалоїдів, а сорти люпину білого Дієта і Піщовий мають низький вміст алкалоїдів і придатні для використання у харчових цілях.
Основна ж увага приділяється кормовим сортам люпину білого. Це найперше: Чабанський, Макарівський, Серпневий і нові сорти Снігур і Барвінок. Вони скоростиглі, тривалість періоду вегетації від сходів до достигання — 100-120 діб. Стійкі до фузаріозу, з низьким рівнем вмісту алкалоїдів (до 0,3%). Урожайність насіння — до 4,0 т/га, зеленої маси — 70,0 т/га. Вміст білка у насінні — 39-40%.
За результатами випробування у закладах «Інституту експертизи сортів рослин» урожайність насіння сорту Барвінок у 2018-2019 р. становила до 4,63 т/га, а зеленої маси — досягала 81,4 т/га.
Нестабільний врожай та ціна

У ФГ «Талісман-Агро» вирощують люпин з 2012 року на невеликій площі — 200 га.
«Крім нас, у районі його ніхто і не сіє, певно. По всій Україні фермери, які раніше займалися люпином, тепер уже відмовилися від цієї культури», — розповідає керівник фермерського господарства Дмитро Лощаков.
Тут сіють вітчизняний сорт Локомотив (середня урожайність 2,4 т/га). Культура достигає наприкінці липня — початку серпня.
«По люпину взагалі не можна давати прогнозів. Можна зібрати від 500 кг до 3 т/га. Усе залежить від погоди в момент збирання. На день запізнився — насіння уже буде «стріляти», це мінус 2,5 т/га», — коментує фермер.
Позбутися бур'янів на посівах — ще одна проблема при культивуванні. За словами аграрія, в Україні немає жодного зареєстрованого препарату для захисту люпину.
Продукцію він реалізує гуртом, і як його використовують в подальшому, не знає.
«Розповідають різне: що дехто в сою підмішує, хтось виробляє комбікорм, до Європи вивозять», — додає Дмитро Лощаков. На його переконання, для відродження культури потрібна стабільна ціна.
Валентина Оврас, AgroPortal.ua

Мельники и пекари выпустили книгу об украинском хлебе

Изменение торговых потоков: какие возможности есть у украинского производителя

Органический сектор демонстрирует устойчивость и остается в топ-5 поставщиков продукции в ЕС

Украинские аграрии по состоянию на 5 октября 2026 года собрали 11,95 млн га основных сельскохозяйственных культур, или 60,6% прогнозируемых площадей.

Украина в сентябре 2026 года экспортировала 3,04 млн т сельскохозяйственной продукции, что на 41,5% больше, чем в августе.

Выращивание зерновых и технических культур, садоводство, семеноводство, молочное и мясное скотоводство, овцеводство, рыбоводство, пчеловодство, переработка продукции — все это внедряет ООО «Агрофирма «Колос» на Киевщине.

По состоянию на 29 сентября текущего года сельхозпроизводители Украины засеяли озимыми культурами 2,61 млн га, или 41,4 % прогнозируемых площадей.

В процессе сельскохозяйственного использования со временем происходит истощение почвы, а поскольку этот ресурс ограничен, восстановление плодородия полностью зависит от правильной работы с ним. Украинские аграрии все чаще привлекают в своих практиках методы улучшения состояния почвы: уменьшают интенсивность обработки, высевают покровные культуры, вносят органические удобрения и используют биопрепараты.

Владельцу ООО «Мрия» Михаилу Войтовику за 19 лет работы по технологии No-Till удалось повысить содержание гумуса на полях до 1%, а это — дополнительные 50 мм влаги и 20 кг биологического азота на 1 га.

В условиях, когда затраты на корма составляют 60–75% себестоимости свинины, определение точных энергетических значений кормов крайне актуально. Особое значение это приобретает при использовании новых или альтернативных кормовых компонентов, для которых отсутствуют официально утвержденные показатели энергетической питательности.

ООО «Краевид Полесья» занимается выращиванием желтого люпина, который выдерживает кислотность почвы 4,5. На предприятии есть поля с рН 4,5–4,7, где по результатам анализов пытались вносить известь, и на этих участках хорошо растут рожь или люпин.

Аграрии Полтавской области планируют весной засеять 1,4 млн га сельскохозяйственных культур.

Бобовые культуры уверенно переходят из тени в центр внимания мировых инноваций. Новейшие исследования, технологии экстракции и переработки превращают нут, горох и люпин в источник белка будущего. Во всем мире агрофуд-компании предлагают решения, которые имеют потенциал изменить подход к питанию и роли агросектора в экологическом производстве.