*Текст подається мовою оригіналу
Володимир розповів, що любов до бджільництва у нього ще з дитинства, адже його батько теж був пасічником. У 16 років Володимир завів власну пасіку, котра налічувала півтора десятка вуликів. Зараз він має пів сотні бджолиних сімей, породу яких вивів сам.
«Немає медозбору, а ось ця, племінна, занесла трохи меду — ось він блищить, — розповідає бджоляр, показуючи одну з вуликових рамок зі стільником. — Це моя домашня бджола, з якою я вже 20 років працюю. Я її не проміняю ні на що, хоча вже двічі від неї розплід забирав. Якщо в сезон якась пасіка не приносить мед, я просто міняю матку або ж приєдную до тих бджіл, які, я знаю, добре приносять мед».

Бджоли виведеної Володимиром породи не агресивні. Бджоляр каже, що порода не впливає на смак меду, але при цьому його бджоли безпечні для здоров'я людей.
«Вони на людей, як бачите, не реагують. Німці вивели таку породу, і наші теж вирощують. Особисто я 20 років грався зі своєю породою, щоб мої бджоли не були агресивними. Вони несуть добрий мед. Різниця лиш в тому, що біля своїх бджіл я можу ходити просто в шортах і з димарем. Так приємніше за ними доглядати. Приміром, приходжу я до сусіда, а він у костюмі й весь обліплений бджолами. Вони кусають. То нащо таких тримати?» — говорить Володимир.

За його словами, плодоносність бджіл залежить від погодних умов. Бджоли краще переносять холод, ніж спеку.
«Якщо 18-20 градусів тепла, то рослини добре виділяють нектар, і для бджіл є робота. Якщо 24 і більше градусів — рослини так само виділяють пилок, але він застигає у рослині, і бджоли приносять його менше».
Цього літа, зважаючи на температурні рекорди, надій на врожай меду мало, каже Володимир. Та його родині і самим бджолам все ж вистачить. Головне, говорить пасічник, аби і люди, і бджоли були живі та здорові.

AgroPortal.ua за матеріалами Suspilne.media

В НУБиП открыли инновационный учебный центр HORSCH

Арпаш из Криничного: как в селе сохраняют традицию выращивания лука-севка

Подземная ферма: в Великобритании выращивают салат на глубине более 1 км

Днепропетровский бренд «Медуница» в этом сезоне получил около 100 кг кориандрового меда. Это направление хозяйство начало развивать лишь в прошлом году, однако необычный продукт уже пользуется спросом среди потребителей.

После полномасштабного вторжения россии семья Нагорных переехала из Киева в село Заболоть — на Житомирщину. Тогда не было понимания, что делать дальше. Но давняя мечта иметь собственную мельницу воплотилась в жизнь на новом месте и нашла поддержку в общине.

Пять лет назад энергетики Ирина и Александр Карабуты даже не думали, что пчеловодство станет их делом. Начав с 10 ульев на дачном участке, сегодня они имеют пасеку вблизи Кривого Рога более сотни пчелосемей и перерабатывают весь выкачанный мед.

Отечественные фермеры ищут новые пути совершенствования технологий выращивания сельскохозяйственных культур, и многим это удается. Сохранение влаги в почве, снижение затрат на топливо, сокращение количества задействованных агрегатов и максимально эффективное использование минеральных удобрений — вот ориентиры, от которых напрямую зависит рентабельность растениеводства.

Пчеловоды отмечают неплохой урожай меда в этом году.

Число пчелиных семей в Европейском Союзе в 2023 году составило 9,4 млн, что на 1,3 млн, или 16% больше по сравнению с показателем 2020 года.

Пчеловоды проводят первую откачку меда, что позволяет прогнозировать объемы сбора.

Хозяйство «Интер» в этом году на своих землях в Черниговской области посеяло 200 га фацелии, для опыления которой через соцсети пригласили пчеловодов.

Одна из самых крупных торговых сетей Испании Carrefour начала продавать украинские продукты питания.

Луганщина, по словам совладельца пасечного хозяйства «Клевер» Алексея Конюши, была одним из ведущих регионов в области пчеловодства в Украине. Это область с благоприятными природными условия для медосбора благодаря большому количеству медоносов.