У 2023 році під ячменем засіяно 1,4 млн га, що на 43% нижче показника довоєнного 2021 року. Саме під ячменем посівні площі в Україні скоротилися найбільш суттєво порівняно з іншими зерновими культурами.
Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.
З початку повномасштабного вторгнення одеський гуртовий ринок «Початок» зіткнувся з численними викликами — це і відтік населення з міста, і релокація певних підприємств, закриття значної кількості закладів HoReCa, нестача кадрів, ракетні удари, блекаут. Скоротилися, а потім і зовсім зупинилися надходження сільськогосподарської продукції з окупованих областей.
В Україні збільшуються площі під садівництвом, і сьогодні вони складають близько 200 тис. га землі сільськогосподарського призначення. З них 19 тис. га — під горіховими насадженнями і 42% — промислові горіхові сади.
Морські шляхи залишаються єдиним варіантом, який дозволить Україні експортувати необхідні обсяги зернових та олійних. І хоча паралельно аграрії та трейдери працюють над розвитком альтернативних шляхів експорту, розбудовуючи інфраструктуру та збільшуючи їхню потужність, однак ця логістика занадто дорога і економічно невиправдана для сільгоспвиробників.
У СТОВ «ЕНОГРАЙ» (ТМ FruitOk), що займається вирощуванням фруктів на Херсонщині, площа саду до війни сягала близько 400 га. На ній вирощували персик, черешню, вишню, сливу, абрикос, яблука та кизил. Через окупацію регіону саме підприємство зазнало суттєвих збитків, які ще й досі фіксують та підраховують, а площа саду, яка нині лишилась в обробітку, скоротилася до 165 га.
Про те, чи будуть цього року забезпечені потреби українців у цибулі та моркві, чому нідерландське насіння в Польщі дешевше, ніж в Україні, чому українці купують в супермаркетах навесні капусту з Македонії, а не з українського Ізмаїлу, і, звісно, про наслідки підриву Каховської ГЕС фермери та постачальники насіння розмовляли в кулуарах одного з профільних заходів.
Як на початку війни, так і на даний час у Попівській громаді на Сумщині здійснює свою діяльність 67 господарюючих суб’єктів агропромислового напряму, з них 32 — фермерські господарства. В умовах сьогодення аграрії зіштовхнулися з низкою проблем: порушення логістичних ланцюгів та каналів збуту сільгосппродукції, високі ціни на ресурси і водночас низькі ціни на вирощений урожай.
План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.
В умовах повномасштабного вторгнення ринок землі продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно з визначеними законодавством нормами. І вже за пів року, відповідно до діючого земельного законодавства, має настати черговий етап впровадження земельної реформи, коли юридичні особи отримають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їм буде дозволено купувати земельні банки площею до 10 тис. га.
Ріпак залишається однією з найбільш волатильних культур за останній час. Продавці все більше розглядають фіксацію продажу в напрямку Європи, зокрема за базисними контрактами, що дають змогу зафіксувати логістичне вікно постачання та мати можливість фіналізувати ціну за чіткою формулою у прив'язці до біржі Euronext.
Історія холдингу «АгроВіста» бере свій початок з 2000 року, коли було засновано компанію «УкрАгроКом». Одразу заклали і основну філософію бізнесу — розвиток українського аграрного сектору з використанням сучасних технологій та новітньої техніки, розвиток села та підготовка висококваліфікованих кадрів.
Українські борошномели та виробники круп почали освоювати та закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту. На цей рік мають оптимістичні плани, адже прогнозовано збираються експортувати до кінця року 150 тис. т борошна.
Один із підрозділів групи компаній «Фруктона» отримав грант за програмою «єРобота» на будівництво модульних теплиць на Одещині. Проєкт був задуманий ще до війни, а потужний старт йому дало державне фінансування. Почали з 2,38 га, проте в майбутньому планується створити в Біляївській ТГ цілий ягідний кластер.
Найбільше на органічні продукти харчування витрачають громадяни Швейцарії, Данії, Люксембургу, Австрії та Франції. В цих країнах показник витрат сягає більше 200 євро щорічно на душу населення, а середній показник по Європейському Союзу складає 104 євро.
Група компаній ТМ «ВІЛІЯ» (відома також як «Волинь-Зерно-Продукт») мала плани на розширення виробництва та будівництво ферми на 2400 молочної ВРХ. Вивчали кращі практики у цій сфері, і вже у лютому 2022 року планувався старт будівництва.
На одеському ринку «Початок» сезон черешні розпочався з гуртової ціни 650 грн/кг. До Одеси завозили черешню з Іспанії, Італії та Туреччини. Зараз оператори ринку працюють з вітчизняною продукцією, яка надходить насамперед з Одеської області, а найближчими днями очікуються надходження черешні з Молдови.
Очікування щодо суттєвого зменшення посівів кукурудзи у 2023 році та значного зростання площ під соняшником виправдались, але без великого відриву, якщо порівнювати з минулим роком.
Україна тримає стратегічний курс на євроінтеграцію, і прогресивні аграрії, попри всі економічні складнощі, вже впроваджують європейські стандарти у виробництво. Одним із найважливіших аспектів цього процесу є дотримання правил сталого землеробства.
Зовсім скоро аграрії розпочнуть збір урожаю. Рясний врожай має зворотний бік: сільгоспкультури виносять з ґрунту частину біогенних елементів. Для подальшого підтримання родючості ці елементи потрібно повернути назад у ґрунт.