Площі під весняну посівну лише за рахунок окупації та замінування полів будуть скорочені на 25%, а це означає, що близько 7 млн га землі не будуть використані. Якщо до цього додати відсутність кредитування, і аграрії не отримають кошти для проведення посівних робіт, кількість незасіяних полів збільшиться ще близько на 5 млн га. Це катастрофічні цифри, які вказуватимуть на неспроможність держави виконувати експортні зобов’язання.
За строками та швидкістю відновлення весняної вегетації озимий ріпак — лідер серед сільськогосподарських культур. Проте в умовах відносно низьких температур повітря і ґрунту та короткого світлового дня постає потреба у забезпеченості культури основними елементами мінерального живлення, які ще недоступні або малодоступні.
Незважаючи на зниження міжнародних цін на мінеральні добрива, в Україні виникла ситуація, коли через роботу Державної митної служби, яка завищує митну вартість товару, ціни на добрива ростуть. А штучно створена проблема з розмитненням сповільнює імпорт, що загрожує дефіцитом добрив саме в розпал сезону.
Про підсумки сезону та виклики 20203 року, які українські аграрії вже активно обговорюють або ж приймають нелегкі рішення, поговорили з керівником агродепартаменту LNZ Group Олександром Хмелюком у межах рубрики #Загартовані_агро_та_війною.
Уже рік минув від початку повномасштабної війни росії проти України і 9 років, як українці боронять свою країну від ворога. Тим часом сільгоспвиробники стійко тримають аграрний фронт. За цей час довелося пристосовуватися до нових умов, продиктованих наслідками війни: зміна логістичних ланцюжків, труднощі та дороговизна експорту продукції, енергетична криза та її вплив на виробництво, невизначеність у плануванні, нестача коштів на повноцінне продовження діяльності.
Від початку війни в Україні зруйновано або пошкоджено майже п’яту частину елеваторних потужностей. До повномасштабного вторгнення було 56,6 млн т потужностей одночасного зберігання зернових, втрачено — 9,4 млн т. Тому сьогодні компанії з виробництва елеваторів та обладнання дуже часто отримують замовлення на відновлення пошкоджених потужностей саме через бойові дії.
Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.
Незважаючи на протести європейських фермерів щодо низької вартості зерна з України, аграрії не можуть не продавати вирощений урожай, оскільки їм потрібно купувати добрива, насіння і всі необхідні засоби для подальшого виробництва. Щоб отримати обігові кошти, вітчизняні сільгоспвиробники подекуди вимушені продавати продукцію нижче її собівартості.
Одеська область — один із найбільших сільськогосподарських регіонів України, де аграрії мають у користуванні 2,6 млн га угідь, з яких 2,1 млн га орних земель. Виробництвом сільгосппродукції тут займаються понад 6,5 тисяч фермерів і близько 230 тисяч особистих підсобних господарств. Незважаючи на випробування війною, подорожчання складових виробництва та погодний фактор, в області майже не зменшують посівні площі, натомість збільшується кількість фермерів та реалізуються інвестиційні проєкти.
Першість серед культур із розвитку садів за грантові кошти отримали фундук і волоський горіх. Відповідно до вже погоджених заявок на отримання грантів площа під цими видами горіхів в Україні збільшиться на 369,1 га.
Наразі фермери переживають дуже тяжкі часи, допомоги чекати немає звідки. Надія на інвесторів зникла, адже ніхто зараз не хоче вкладати свої кошти. Банки, які на початку війни надавали кредити нібито під 0%, змінили умови кредитування. На жаль, грантові програми підтримки працюють лише для вузького кола сільгоспвиробників. Тож, сьогодні в Soloviov Family Farm через війну змушені зменшити своє виробництво вполовину.
У найближчі два роки виробники овочів не матимуть проблем зі збутом, але насамперед їм варто звернути увагу на свої регіони і закрити там потребу в продукції. Також овочівники почали укладати форвардні контракти. До цього в Україні такої практики не було.
З початком війни компанії «Ґудвеллі Україна», як і всім, довелося змінити свої плани. Але підприємству за рік вдалося реконструювати дві нові ферми, наростити виробництво і посісти другу сходинку в рейтингу найбільших виробників свинини в Україні.
Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.
Для тепличних господарств збільшились затрати на логістику, паливо, пакування, етикетку, тару. На 40% зросла вартість електроенергії, в 4 рази вища — на дизельних генераторах. Якщо нова ціна на електроенергію близько 7 грн/кВт, то на генераторах вона доходить до 30 грн/кВт.
З початку війни завдання для агрономів залишилося незмінним — виростити максимальний і якісний урожай, але з меншими затратами і низкою факторів, які сповільнюють виробничі процеси та скорочують час для прийняття рішень.
Українські сільгоспвиробники шукають способи зниження собівартості вирощеної продукції. Через проблеми логістичних ланцюгів, експорту, нестачу обігових коштів, відсутність можливості вчасного збирання врожаю в кінці сезону-2022, а також глобальне подорожчання ресурсів, аграрії починають зменшувати витрати на добрива та готуватися до нижчих врожаїв.
До війни в Буцькій громаді на Черкащині основним напрямом розвитку визначили туризм, адже головною родзинкою даного регіону є Буцький каньйон, який входить до переліку 7 чудес України. Саме до нього приїздить найбільше відвідувачів, тож мати таку красу і не використати цей ресурс в інтересах громади було б неправильно. Але війна тимчасово переформатувала плани громади.
Керівник R&D департаменту ALFA Smart Agro Сергій Кнечунас в інтерв’ю для AgroPortal.ua розповів про унікальні розробки компанії, чи мають перспективу внесення ЗЗР дронами, та як війна змінила роботу українських дослідників.
Посівна під обстрілами, жнива — під постійними загрозами ракетних ударів. Пошкоджений елеватор на Чернігівщині під час обстрілу окупантами мирної інфраструктури та запуск роботи елеватора у Словаччині для налагодження експорту. Це лише частина тих реалій, в яких працює Баришівська зернова компанія Grain Alliance.