Заблокована блокпостами частина міста, заміноване морське узбережжя вплинули на закриття певної частини HoReCa. 2022 року орієнтована на туризм Одеса переживала складний період: велику кількість готелів, кафе та ресторанів було закрито, деякі з них не відкрилися й досі. Зниження попиту на продукти споживання вплинуло на гуртову торгівлю на ринку. Деякі оператори так коментували ситуацію в той час: у 2021 році купували від 3,5 т лише одного сорту ягід і реалізовували за добу, а у 2022 році закуповували не більше 200-300 кг ягід, оскільки не було кому їх продавати.
Потреба в додаткових обсягах фруктів і овочів та перехід на євростандарти. Як в Україні працюють гуртові ринки
13 липня 2023, 05:51 3824
З початку повномасштабного вторгнення одеський гуртовий ринок «Початок» зіткнувся з численними викликами — це і відтік населення з міста, і релокація певних підприємств, закриття значної кількості закладів HoReCa, нестача кадрів, ракетні удари, блекаут. Скоротилися, а потім і зовсім зупинилися надходження сільськогосподарської продукції з окупованих областей.
Втім, ринок працює і продовжує забезпечувати південний регіон продуктами. Про те, як ринку «Початок» вдається вести діяльність у таких складних умовах, AgroPortal.ua поцікавився у його директора Олександра Воропаєва.
Олександре, як ринок працював минулого року, і чи взагалі була можливість торгувати?
Олександр Воропаєв: Відразу після окупації Запорізької, Херсонської, частково Миколаївської областей і через запеклі воєнні дії на півночі України почалися перебої з постачанням сільгосппродукції. Це були не тільки сезонні овочі та фрукти, а також свіже м'ясо й курячі яйця.
У перші місяці повномасштабного вторгнення деяким фермерам та професійним операторам ринку вдалось вивезти агропродукцію з окупованих територій, але вже у травні такої можливості в них не було. Заборона на вивіз з боку військових рф та постійні обстріли доріг зробили це неможливим.
Розуміючи всю складність ситуації, оператори нашого ринку вимушені були переорієнтовуватись на імпортну продукцію та вчитися займатися ЗЕД. Знайти необхідну продукцію, укласти контракт, розмитнити товар — це було складно, але найважче було забезпечити доставку. Деякі перевізники, знаючи про ракетні обстріли, просто відмовлялися заїжджати у місто й перевантажувалися на під’їздах до Одеси без належних для цього умов.
Відключення електроенергії взимку стало наступним випробуванням. У переважній частині міста світло з’являлось уночі, у нас — з другої до четвертої години ранку. Живлення ринку від декількох ліній електропостачання рятувало лише частково. Головним джерелом живлення на ринку були два дизельні генератори, які ми закупили та встановили ще з моменту відкриття. Вони підживлювали чергове освітлення у торговельних корпусах, холодильні камери та місця гуртової торгівлі.
З деокупацією Миколаївщини та частини Херсонської області з’явилася надія на появу регіональної сільгосппродукції вже цього сезону, нові обсяги сприяли б зниженню цін. Але підрив Каховської ГЕС поставив під сумнів ці сподівання. Вода, яка хлинула з водосховища, принесла на узбережжя Одеси не тільки бруд, а й загиблих тварин і велику кількість небезпечних бактерій у морську воду. Очікувані пляжний та туристичний сезони знову зірвалися.
Як змінилася стратегія ринку?
Олександр Воропаєв: До повномасштабного вторгнення ринок працював у режимі 7/24, гуртова торгівля починалась з 0:05 й тривала до 7:30. Були окремі плани на розбудову нових складських та холодильних комплексів, додаткових майданчиків для торгівлі з автомобілів.
У зв'язку з введенням комендантської години ми відкоригували графік роботи ринку. Зараз працюємо з 5-ї години ранку, графік гуртової торгівлі триває до 9:00, друга хвиля гуртової торгівлі починається з 16:00 й до 23:00. В цьому аспекті для нас зараз важливо зберегти обсяги продукції, яка реалізується на ринку.
Додатково розглядаємо та прораховуємо можливість використання зеленої енергетики. Площі нашого ринку достатньо для того, щоб покрити сонячними панелями дахи торгових павільйонів. За попередніми розрахунками, цієї енергії повинно вистачити для задоволення потреб ринку. Але тут є певні ризики, пов'язані з повітряними тривогами.
Які особливості оптових ринків? Які основні економічні показники слід враховувати, і як вони змінилися за останні роки?
Олександр Воропаєв: Гуртові ринки дають змогу вітчизняному виробнику реалізовувати свою продукцію в будь-яких обсягах безпосередньо кінцевому споживачу, тримати руку на пульсі щодо останніх трендів та запитів споживача. Крім того, ринок — це майданчик, де можна виготовляти оригінальну (крафтову) продукцію та власноруч її реалізовувати. Тобто самостійно вести свою справу.
Найважливішим показником, що характеризує діяльність підприємства (ринків), є обсяг валової й товарної продукції. До лютого 2022 року цей показник поступово збільшувався. Зараз ці темпи трохи сповільнилися, але сподіваємось на їх відновлення після перемоги.
Хто є основними покупцями «Початку»? Які вимоги з боку покупців, і як вони змінилися після лютого 2022 року?
Олександр Воропаєв: Клієнти ринку діляться на дві категорії — гуртові й роздрібні. Основними клієнтами ринку є гуртові покупці, які працюють на інших ринках міста та області, представники HoReCa. Роздрібні покупці — це мешканці Одеси, ближніх котеджних містечок, найближчих до міста селищ.
Головна вимога усіх категорій покупців — якість продукції. За наявності продукту імпортного й вітчизняного походження перевага віддається вітчизняному. Ціна стала мати значення. Раніше споживач робив вибір товару за наступною формулою — якість, сервіс, потім ціна. Зараз формула виглядає наступним чином — якість плюс ціна, потім сервіс.
Як змінилася структура постачань овочів? Чи є дефіцитні позиції у зв'язку з втратою виробничих площ у Херсонській, Харківській, Запорізькій областях?
Олександр Воропаєв: Географією клієнтів ринку «Початок» завжди була вся Україна. Все залежало від виду продукції й обсягів, що вирощували у конкретних областях. Втрати виробничих площ Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей дійсно призвели до дефіциту певних сільськогосподарських культур. Їх заміщення відбувається за рахунок продукції локального виробника, імпорту з Молдови та країн Євросоюзу. Дефіцит цієї продукції та імпортна складова суттєво впливають на ціноутворення, тобто споживач уже другий рік переплачує.
Маємо певні сподівання на продукцію з відкритого ґрунту з Херсонської області. Якщо вона буде безпечна, то це повинно вплинути на зниження цін на ринках. Зараз плодоовочева продукція представлена на ринку в повному асортименті, дефіциту немає. Те ж саме стосується і фруктів — є все за сезоном в достатній кількості.
Якою є частка імпортних овочів/фруктів, і наскільки вона зросла з лютого 2022 року?
Олександр Воропаєв: Минулого року імпортозаміщення плодоовочевої продукції складало від 60 до 70% порівняно з вітчизняною. Цього року місцеві фермери своєчасно відреагували на ситуацію і засадили достатньо різних культур. Зараз на ринку присутні сезонні овочі та фрукти локального виробництва в достатньому обсязі. Тож не можна стверджувати, що імпорт повністю замінив вітчизняну продукцію — все за сезоном, як і раніше.
Традиційно, за рахунок кліматичних умов, Туреччина, Італія та інші країни постачають в Україну свою продукцію ранньою весною та пізньою осінню. Українським виробникам дуже важко конкурувати з імпортерами за рахунок високої вартості місцевих енергоносіїв. Також не слід забувати, що насіння, добрива та захист рослин ми також імпортуємо та сплачуємо за це додаткові податки.
Який рівень цін на основні овочі та фрукти порівняно з минулим роком та до 24 лютого? Можливо, є певні несподівано високі/низькі позиції?
Олександр Воропаєв: Ціни порівняно з довоєнним періодом зберігаються досить високими. Так, помідор сливка зараз коштує на ринку 80-90 грн/кг. У довоєнний час ціна могла коливатись від 15 до 25 грн/кг. Для зниження цін на ринках потрібні додаткові обсяги фруктів та овочів.
Які новинки вже представлені, й що ще очікується?
Олександр Воропаєв: Головний тренд цього сезону — черевишня. Це гібрид вишні та черешні. За своїми властивостями черевишня така ж м'ясиста, як вишня, але солодка, як черешня. Сезон черевишні триватиме ще не більше одного тижня. З огляду на невеликі обсяги, вона розбирається споживачем дуже швидко.
Також ми очікуємо на появу овідіопольського кавуна. Минулими роками цей кавун з нашої області був достойним конкурентом голопристанському. Місцевий споживач його знає та завжди запитує на ринках.
Як наразі ринок працює з фермерами?
Олександр Воропаєв: Зараз маємо певну кількість вільних торговельних площ. Це пов'язано з проєктом розширення та реконструкції ринку, розпочатим до війни. Ми збільшили торговельні площі у м'ясному, рибному, бакалійному та овочево-фруктовому корпусі майже вдвічі.
На даний час маємо вільні майданчики, обладнані торговельним та холодильним устаткуванням у бакалійному корпусі. Вони мають зацікавити виробників, крафтярів або професійних операторів ринку, які займаються виробництвом, переробкою або реалізацією м'ясної, молочної, бакалійної продукції. Для тих, хто займається продажами свіжого м'яса (фермерські господарства, дистриб'ютори, франчайзери та інші), маємо пропозиції щодо вільних майданчиків у м'ясному корпусі.
Окремо слід зазначити, що для фермерських господарств, агрохолдингів та професійних операторів ринку, які працюють з сезонними овочами та фруктами, ми зараз будуємо нові торговельні павільйони. Вони розташовуються на гуртовому майданчику. Кожен із цих павільйонів має складське й торговельне приміщення, зону викладки та передпродажної підготовки, логістичну зону. За бажанням орендаря павільйон можливо обладнати офісним модулем, холодильною камерою та кондиціонуванням. Діє пільговий період сплати орендної плати.
Для прискорення торгівлі на ринку працює ваговий комплекс для великогабаритних машин.
Крім того, «Початок» має досить великі площі та умови для торгівлі сезонною продукцією з автомобілів, також доступна оренда холодильного комплексу з двома окремими камерами зберігання з температурним режимом від +5 до -5°С. Комплекс містить окрему зону допродажної підготовки, офісний модуль із камерами спостереження, навантажувач, рампу.
Які умови співпраці? Чи можуть фермери безпосередньо привозити свою продукцію на ринок?
Олександр Воропаєв: Умови торгівлі на ринку прозорі: наявність дозвільних документів на торгівлю товаром та підприємницьку діяльність, якісний товар, що пройшов дослідження місцевої лабораторії та має висновок. Ніякої передплати не потрібно. Перевага надається за підписання договору на довгострокову оренду від року до трьох
Фермери безпосередньо торгують у нас на ринку залежно від сезону своєї продукції. У деяких випадках вони наймають окремого продавця для її реалізації. Головні переваги для наших клієнтів — зручність і безпека. Ми створили найкращі умови для торгівлі у нашому регіоні.
Що б ви порадили українським сільгоспвиробникам? На що орієнтуватися найближчим часом?
Олександр Воропаєв: Потрібна якісна продукція, має значення дотримання стандартів та попередніх домовленостей, створення власної торгової марки. Це єдиний шлях до успіху. Споживач уже звик купувати продукцію певних виробників. Він їм довіряє й неохоче змінює свої звички.
З якими українськими та закордонними ринками обмінюєтеся досвідом? Які загальні тенденції гуртової торгівлі спостерігаються?
Олександр Воропаєв: Це дуже складне й цікаве запитання. Особисто я підтримую відносини з власниками та керівниками ринків «Шувар» (м. Львів), «Неждана» (с. Великі Копані), «Перший кілометр» (м. Харків). На жаль, «Перший кілометр» зазнав руйнувань під час битви за Харків, а «Неждана» ще й досі знаходиться в окупації. Але ми сподіваємось на скоріше звільнення територій та відбудову цих ринків.
Головна тенденція, яку ми зараз спостерігаємо, — поширення європейських стандартів. Це стосується тари, маркування, брендингу, калібру та якості товару, який надходить з-за кордону. Вітчизняному виробнику доведеться до всього цього пристосовуватись та запроваджувати на своєму виробництві. Країни Європи давно працюють товаром на палетах та одноразовою тарою. Овочі та фрукти в «бананках» повинні залишитися в минулому. Запровадження та дотримання стандартів НАССР не тільки самими ринками, а й їхніми операторами та клієнтами — це те, що нас чекає.
Останнім часом нові гуртові ринки не з'являлися і, зважаючи на стрімке зростання торговельних мереж в Україні, на мою особисту думку, нових гуртових ринків створювати не потрібно.
Які плани ринку на майбутнє?
Олександр Воропаєв: План такий — вистояти, зберегти людей та зробити все для збереження країни. Найскладніше зараз — пристосування до швидкозмінюваної ситуації та неможливість довгострокового планування. В житті складніше за все — це втрати близьких, які гинуть у містах і на фронті.
Що допомагає і надихає в щоденній роботі?
Олександр Воропаєв: Мені в житті й роботі допомагає волонтерство, журналістика. Моє професійне захоплення фотографією дозволяє документувати події, створювати різні фотопроєкти та об'єднуватись з іншими фотографами. Один із таких проєктів ми презентували минулого року, докладніше про нього тут.
У вільний час, хоч його майже немає, читаю лише художню літературу, оскільки бізнес-література якось не заходить. Ось читаю «Степовий вовк» Германа Гессе та «Месопотамія» Сергія Жадана.
Раніше полюбляв слухати гучно музику, вдома, у автівці. Зараз — ні, тихо і тільки щось із сучасної класики, бажано фортепіанну музику.
Передусім надихають люди, які знаходяться в моєму колі. З такими людьми ми не тільки вистоїмо, але й відбудуємо цю країну!
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
