Про те, чи будуть цього року забезпечені потреби українців у цибулі та моркві, чому нідерландське насіння в Польщі дешевше, ніж в Україні, чому українці купують в супермаркетах навесні капусту з Македонії, а не з українського Ізмаїлу, і, звісно, про наслідки підриву Каховської ГЕС фермери та постачальники насіння розмовляли в кулуарах одного з профільних заходів.
Короткі нотатки із зустрічі.
За словами учасників ринку, станом на сьогодні жодна іноземна насіннєва компанія не змогла задовольнити попит українських виробників на насіння моркви сортотипу Шантане. Причина в тому, що на насіння моркви минулого року був неврожай у тих країнах, де воно вирощується. Посіви страждали через посуху, тож іноземні компанії не змогли зібрати його в належній кількості. Відтак у підсумку українські фермери цього року мали недостатні постачання як насіння моркви, так і насіння цибулі.
Деякі українські господарства від середини червня вже мають ранню моркву на продаж, однак подекуди із незрозумілих причин мережі продають її як імпортний товар.
Одна з насіннєвих компаній розповіла, що цього року продала в центральному і західному регіоні України втричі більше насіння ріпчастої цибулі, ніж продавалося зазвичай у цих регіонах до повномасштабного вторгнення. Та все одно це зростання не зможе компенсувати втрати 8-9 тис. га цибулі на крапельному зрошенні, які до окупації вирощувалися на лівому березі Херсонської області. Тож уже зараз можна говорити про те, що дефіцит української цибулі, особливо якісної, практично неминучий.
Компанії, які спеціалізувалися на продажу насіння томатів і огірків для плівкових таблиць, втратили до 30% ринку, а деякі — до 50%, адже Кам’янка-Дніпровська, основний кластер плівкового вирощування, потрапив під окупацію.
Якщо взяти до уваги ситуацію в Україні з енергоносіями, то у виграші — лише турецька сторона, яка масово постачає ці овочі в Україну, причому не завжди належної якості. Українським виробникам конкурувати з Туреччиною вкрай складно, адже навіть до повномасштабного вторгнення в Україні у плівкових теплицях в 2 обороти вирощували культури на площі 8-9 тис. га, а в Туреччині лише в Анталійському регіоні — 430 тис. га під плівкою.
Вітчизняні тепличні овочі цієї весни були в дефіциті, ціна на них трималася відповідна. Українські тепличні томати пізно почали плодоносити через те, що виробники не змогли вчасно розпочати сезон і посіяти насіння на розсаду через проблеми з електроенергією.
Так само в дефіциті будуть ґрунтові томати. Причому проблеми є і з вирощуванням томатів, і з постачанням насіння. Українці звикли на базарі купувати томат-сливку. Але в країнах ЄС томат-сливка ручного збирання з промислових полів не продається. Відповідно, насіння таких томатів не вирощується.
Виробники також відзначили нетипово високу ціну цієї весни на редис. Зокрема, в Одеській області його сіяли в кілька оборотів, оскільки ціна була високою протягом усього сезону реалізації — на рівні 80 грн/кг.
Обсяги продажу білоголової капусти стабільно знижуються. Її дуже потіснили салати та інша зелень. Салати зараз вирощують цілорічно, господині звикли до них, їм простіше раз на кілька днів купити пучок салату та зелені й зробити швидко вдома з них смачну страву, тож капуста втратила свої позиції. У господинь немає потреби квасити капусту бочками, щоб сім’я взимку була з вітамінами. Українки купують різноманітні овочеві салати та зелень у супермаркетах — так простіше.
Абсурдна ситуація кілька років поспіль складається із ранньою капустою. Її в Україну завозять із Македонії, у роздріб коштує 65 грн/кг і дорожче. При цьому ціна в Македонії на ранню капусту з плівкових тунелів становить 20 євроцентів/кг, тобто на нашу валюту — це 8 грн/кг. Питання: звідки така різниця в ціні між ціною капусти в Македонії та в Україні? Адже з розмитненням і доставкою македонська капуста буде коштувати в Україні 23-25 грн/кг.
Водночас, коли українські фермери виставляють на вітчизняну закарпатську або одеську капусту ціну 40 грн/кг, то мережі часто не погоджуються купувати український товар. Їм вигідніше купити капусту в Македонії, яку доставлять в Україну болгарські перевізники, і заробити на різниці 40 грн.
Фермери готові розширювати асортимент і йти назустріч українським споживачам, які відкриті до нових товарів і смаків. Однак ці наміри часто блокують торгові мережі.
Скажімо, українські фермери готові вирощувати цибулю шалот, її насіння вже кілька років є в асортименті постачальників. Проте спроби домовитися з мережами про постачання не мали успіху. З’ясувалося, що мережам простіше завезти з Італії дві машини цієї цибулі по 4 т, яку вони потім продають розфасованою по 250 г за ціною 40 грн (160 грн/кг). Звісно, що покупців на товар за такою ціною є небагато.
Українські фермери були готові забезпечити постачання 60 т цибулі шалот за ціною в межах 100 грн/кг. Однак представники мережі пропозицією не зацікавилися. А якщо немає каналу реалізації, то який сенс розвивати виробництво?
Фермери нарікають, що нідерландське насіння в Польщі дешевше, ніж в Україні. Хоча й констатують, що завезти в Україну насіння контрабандою з-за кордону стало значно складніше, аніж три роки тому.
Насіннєві компанії в Україні пояснюють це тим, що нідерландські постачальники продають іноземним партнерам насіння за однаковою ціною. Іншими словами, ціна однакова для Польщі, України, Румунії та інших держав. Однак його фінальна вартість залежить від розміру податків держави, в якій воно буде продаватися кінцевому споживачу.
Далі працює чиста математика: податок на імпортне насіння в Польщі становить 5%, а в Україні — 20%.Тобто на 100 тисячах гривень різниця в обсягах податків — 15 тисяч. Звісно, компанії – постачальники насіння вплинути на обсяг податків в Україні не можуть. Однак клієнтам пояснювати це буває непросто.
Точну статистику ще збирають, утім, за приблизними оцінками, після окупації у 2022 році та вибуху на Каховській ГЕС у червні 2023 року орієнтовно 90% зрошуваних земель наразі непридатні для вирощування сільськогосподарських культур.
Особливо відчутним буде дефіцит баштанних культур і томатів відкритого ґрунту. Як і минулого сезону, українці не зможуть скуштувати перші херсонські кавуни у кінці червня. Наразі попит на баштанні задовольняється імпортом із Туреччини, але смакові якості закордонних кавунів значно нижчі від тих, які були вирощені на родючих ґрунтах Херсонщини. Перші українські баштанні в Одеській області з'являться не раніше середини липня, та й обсяг вирощеного буде меншим за потреби ринку. Високий попит на баштанні й висока ціна на них спонукали деякі інші регіони почати вирощування цих солодких ягід, тож цього року на ринок вийдуть черкаські дині та кіровоградські кавуни.
Зберігається висока ймовірність того, що на хвилі високого попиту й цін на овочі в цей сегмент зайде багато новачків. Досвідчені аграрії радять овочевим неофітам добре подумати перед тим, як ухвалювати таке рішення, адже овочівництво — це високозатратний і важкопрогнозований бізнес. Він практично не має перспектив без зрошення й придбання спеціалізованої техніки, адже фермери масово нарікають на дефіцит працівників. Окрім інвестицій у механізацію виробництва, увагу також слід приділити зберіганню й доробці продукції.