Агрохімікам теорії замало — їм практику на терміналі подавай

Форум організувала інформагенція «Інфоіндустрія», зібравши представників 150 агрохімічних та аграрних компаній із усіх регіонів України.
«Коли б іще ми змогли оцінити можливості перевалки продукції на такому сучасному новому терміналі»! — відвідувачі заходу не приховували свого захоплення від побаченого.

Учасники Odessa Agrochem Forum 2017 аналізували нелегкий сезон і потенціал ринку добрив, шукали альтернативи дефіцитам, думали, що протиставити сьогоднішнім викликам. А от другий день роботи присвятили огляду припортової інфраструктури «Трансінвестсервіс», зокрема, його підрозділу «ТІС-Міндобрива».

Потужності ТІСу

На «ТІС-Міндобрива» господарює людина чітка і масштабна — директор Микола Спатар. На його очах розвивався термінал, тому розповідає про все з любов’ю, як про сімейні цінності. З найвищої точки терміналу показує близький порт Південний і ємності аміаку та карбаміду з сусіднього Одеського припортового заводу. Не забуває розповісти: «У наш канал часом запливають дельфіни, рибу заганяють — чудове видовище».

Уся група терміналів з початку року загалом перевалила понад 18,5 млн т вантажів. У каналі, який колись мав глибину 5-6 метрів і приймав лише дрібні судна, тепер забезпечено 14-19-метрову глибину. Тому є можливість приймати й великотоннажні Panamax, один із них якраз завантажувався українською пшеницею.

До речі, символом ТІС є величезний робот, якого неможливо не помітити на під’їзді до терміналу. Фотографуємось біля нього на пам’ять і ми. Логотипи усіх підрозділів групи компаній розташовані на різних частинах цього трансформера, виготовленого зі старих машин терміналу. «ТІС-Міндобрива» — у нього на серці», — не без гордості зауважує Микола Спатар.

ТІС вже має і ще розширює розгалужену залізничну мережу, де зараз можуть одночасно перебувати до півтори тисячі вагонів. Наявність широкої залізничної системи, зручних під’їздів Микола Спатар називає життєво необхідною, каже, то як кровоносні судини. Триває спорудження додаткової, Східної залізничної станції.

Бачимо контейнери відомих світових логістичних компаній, готові для транспортування різні види глини, руди. ТІС обрано й як додатковий майданчик для приймання вугілля. Нещодавно у рекордні терміни було збудовано склад для зберігання арматури під індивідуальне замовлення арабського ринку.

Прикладів вправності місцевих умільців у Миколи Спатаря багато. Показує новітній зерновий склад. Розповідає, що його реконструювали зі старого на 15 тис. т, вдвічі збільшивши об’єми при тому, що перерва у роботі була лише три тижні. І все завдяки тому, що менше приміщення просто накрили арочним складом, зашили і потім внутрішній просто розібрали.

Значної економії коштів досягли також, коли самотужки реконструювали спритний імпортний вагоноштовхач. Замість €200 тис. на новий агрегат витратили лише 80 тис. на електроприводи і необхідні деталі. Від «німця» залишили хіба що корпус, а технологічну схему розробили силами своїх спеціалістів, зібрали. Тепер автоматичне чудо легко штовхає 20-25 вагонів, має автозчеплення, за потреби уповільнюється, зупиняється, кероване лише оператором на базі. «Дві такі машини працюють, обслуговуючи вагони із добривами та зерном. Якби використовувати локомотиви, то витрат і проблем  було б значно більше», — уточнює директор.

Нині ТІС має 4 зернових склади на 180 тис. т і планує подвоїти ці потужності. Бачимо на складі приготовлений для завантаження ріпак. «Не ГМО, — підкреслює директор. — Це замовлення з Франції. Європа переважно суворо ставиться до ГМО-контролю. Тому аналізи ми робимо на всіх етапах. ТІС має власну спеціалізовану лабораторію. Крім того, на території терміналу працює й незалежна швейцарська лабораторія, яку замовляють особливо вимогливі споживачі».

Кращим відносно зерна був 2016-й з 2,2 млн т. Зараз на ТІС везуть різні зернові вантажі, яких відвантажили з початку року вже 1,448 млн т. Микола Спатар пишається, що підприємство досягло світових стандартів перевалки. Навантажувач міндобрив може завантажити 1200 тонн за годину, а два зернових — 1,5 тис. т за годину кожен. Судно ємністю 60 тис. т завантажується впродовж доби. Не було випадків, коли б ТІС сплачував штрафні санкції за порушення термінів навантаження. Клієнти обирають цей термінал завдяки наявності зручних складів та можливостям швидкого обробітку вантажів, в тому числі, до речі, й автомобільних.

Для міндобрив використовують склад на 40 тис. т. На жаль, сьогодні хімпродукцію поставляє тільки одне підприємство — «ДніпроАзот», яке жодного разу не зупинялося. Решта виробників через обвал зовнішніх цін перейшли на внутрішній ринок. Найбільше мінеральних добрив ТІС перевалив у 2011 році, це було 3,5 млн т. Нинішнього — поки що тільки 217 тис. тонн.

Ринок у режимі переформатування

Ситуація на терміналі підтвердила загальні тенденції, які обговорювалися під час Одеського агрохімфоруму. Те, як виживала агрохімічна галузь після цьогорічної весни, навіть називали подвигом.

«Наш ринок мусив вступити у фазу переформатування», — узагальнює керівник компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук. З’явилося переконання в тому, що замінити єдиного монополіста є ким. Гравців на ринку стало більше, продукція почала більш рівномірно розподілятися по країні. Актуальними залишаються проблеми із браком залізничних вагонів, труднощі з реєстрацією та зберіганням.

«Замість класичних схем «купи-продай» починають працювати інші, більш складні відносини, — говорить Дмитро Гордійчук. — На ринок істотно впливають рівень логістики, фінансовий стан аграріїв, світова кон’юнктура. У цих умовах виграє той, хто забезпечить конкурентний за ціною та якістю товар».  «Переформатування нашого ринку пов’язане також із тим, що на ньому можуть з’явитися у великих обсягах грузинські, болгарські, казахські та узбецькі азотні добрива, — уточнює експерт. — Ринок готовий до нових продуктів, до експериментів заради підвищення ефективності. Аграрії охоче купують новинки, причому, дорожчі за звичні добрива. До них належать і сульфат магнію, і різноманітні розчинні NPK, і фосфорні швидкорозчинні, і карбамід гранульований із покриттям, і багато інших».

Учасники форуму висловали сподівання, що вітчизняні заводи поступово увійдуть у звичний ритм роботи.

Свої проблеми обговорили трейдери, намагалися знайти спільні рішення, обмінювалися досвідом, прислуховуючись до висновків аналітиків. Приміром, комерційний директор ТОВ «Одеса АгроХім» Олена Бойко визнала: ніколи би раніше не повірила, що їхня компанія  буде імпортувати КАС морем. Утім, експерти прогнозували такий імпорт цього продукту ще 5 років тому. У 2017 році морем його ввезли понад 50 тис. тон з Єгипту та Румунії. Збільшення імпорту називають стимулом для будівництва сховищ, розвитку інших елементів інфраструктури ринку.

Якщо раніше трейдери переважно працювали «з коліс», то тепер починають накопичувати запаси.  Дмитро Гордійчук називає цифру 1 млн тонн перехідних залишків на 2017 рік. У такий спосіб бізнес реагує на транспортні труднощі. Трейдери застосовують тактику організації невеликих сховищ у більшій кількості регіонів, щоби продукція була якомога ближчою до споживача.

Аналітики ретельно вивчають досвід українського трейдинга, його динаміку, яку можна оцінити за обсягами застосування добрив. Зокрема, «Інфоіндустрія» наводить дані про те, що минулого року ринок використав понад 5 млн тонн добрив. І досить скоро цей показник може реально досягнути  6 млн тонн, що підтверджує успіх трейдерів, котрі змогли знайти вихід із кризових ситуацій. Ринок поступово відновлюється після лихоманки, пов’язаної із зупинкою вітчизняних заводів-виробників.

Крім аналізу ринку агрохімічної продукції та огляду новинок, на форумі йшлося про дотримання санітарного законодавства під час зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив.

Окрема сесія Odessa Agrochem Forum 2017 була присвячена реальним можливостям та пропозиціям добрив для України, пошукам альтернатив дефіцитам. Наприклад, експерт зовнішнього ринку мінеральних добрив Михайло Саницький розповів про зміни на світовому ринку азотних добрив і висловив несподівану думку про перетворення Чорноморського регіону зі світового постачальника добрив на отримувача.

В інших виступах також йшлося про переваги рідких комплексних добрив на основі поліфосфатів, про ефективність використання біостимуляторів, загалом про нові підходи до живлення рослин, про застосування доломітів у землеробстві. Доповідачі говорили про корисність мікрогранули як наступного етапу у розвитку ринку добрив, згадували про біодеструктори  як обов’язковий елемент сучасних аграрних технологій.

Ірина Садова, AgroPortal.ua