«Підприємства на окупованих територіях не можуть закупити необхідні кормові інгредієнти через блокування рахунків. Крім цього, є проблеми з безпосередньою поставкою кормів через відсутність транспорту для самовивозу, руйнування автошляхів, активні бойові дії. Ізольовані комплекси мають також проблеми з реалізацією тварин на забій та утилізацією падежу, тож додається і певна екологічна проблематика. Однак головне завдання таких підприємств ― дбати про безпеку працівників».
Слід війни: головні втрати та ризики в свинарстві
28 квітня 2022, 06:30 3676
У перші тижні війни через розрив виробничо-збутових ланцюгів та загальну дезорієнтацію операторів ринку здавалося, що загроза нависла над свинарством усієї країни. Але зараз ситуація змінюється дуже динамічно. Наразі сформувалася певна регіоналізація зон підвищеного ризику на сході та південному сході країни, де знаходяться господарства, які торік забезпечили майже 23% промислової свинини.
Про це AgroPortal.ua повідомили в асоціації «Свинарі України».
Як розповіла президент профільного об’єднання Оксана Юрченко, оператори ринку з 5-ти регіонів, де наразі локалізувалися бойові дії (Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська та Херсонська області), знаходяться в найскладніших умовах ― в окупації, епіцентрі бойових дій чи в безпосередній близькості до них.
«У таких обставинах ферми повністю чи частково логістично ізольовані без доступу до реалізації свиней на забій, позбавлені можливості поповнити запаси обігових коштів та, відповідно, закупити корми та ветеринарні препарати. На жаль, у таких умовах наразі змушені функціонувати щонайменше три вагомі оператори вітчизняного ринку свинини на Донеччині та Харківщині. Крім цього, наближену до зон бойових дій Дніпропетровщину (7-ма за кількістю утримуваного промислового свинопоголів’я) окремі оператори вважають регіоном підвищеного ризику через побоювання щодо подальшої ескалації конфлікту, а також відтік споживачів та робочої сили», ― розповідає Оксана Юрченко.
Оксана Юрченко, президент асоціації «Свинарі України»
Водночас у центрі та на заході України абсолютна більшість операторів продовжує роботу в штатному режимі, до якого поступово повертаються і деокуповані ферми Чернігівської та Київської областей. У цих регіонах свинарі наразі не відчувають істотних складнощів із закупівлею кормових інгредієнтів. Крім того, більшість із них вже підстрахувалися на випадок форс-мажорів або роблять усе, щоб оперативно вирішити питання з кормами.
Виробничі витрати зросли на 7-15% порівняно з довоєнним часом
В асоціації «Свинарі України» відмічають, що м’ясо ― елемент продовольчого кошика, який найбільш чутливий до зміни фактору купівельної спроможності населення. При зменшенні реальних доходів покупців закупку м’яса скорочують найперше, відповідно ринок таку зміну настроїв відчуває.
«Важливим питанням, з яким ринок м’яса живе вже тривалий час, є відтермінування платежів за поставлену продукцію з боку супермаркетів. Те, що м’ясопереробники вимушені чекати на оплату по 60, 90 та подекуди понад 100 днів залежно від виду продукції та торговельної мережі, дуже гальмує рух уздовж усього ланцюга доданої вартості. Без достатньої кількості оборотних коштів переробник не може розплатитися з фермером за закуплених товарних тварин, що спричиняє збої у виробничо-збутовому ланцюгу», ― зазначає Оксана Юрченко.
До того ж ситуацію ускладнює підвищення собівартості виробництва свинини в результаті зміни курсу валют та подорожчання пального. Так, за оцінками операторів, виробничі витрати зросли на 7-15% порівняно з довоєнним часом.
«Проте витрати на виробництво не формують ціну реалізації: основними її драйверами є попит і пропозиція. Наочний приклад ― минулий рік, коли собівартість виробництва «підскочила» через подорожчання кормів та усіх енергоносіїв, а ціни в роздробі змінювалися мінімально», ― пояснює експерт.
Міграція українців за кордон скорочує ємність ринку
За словами Оксани Юрченко, у передвеликодній період, коли ринок диктує ажіотаж, операторам вдалося переглянути ціну закупівлі на 1-2 грн/кг у бік підвищення. Проте після завершення свят ринок та його гравці знову повернуться до невизначеності та острахів щодо платоспроможності населення, а також загальної кількості споживачів, що лишилися.
«З іншого боку, пальне є вкрай важливою та нині визначальною статтею витрат на усіх етапах виробництва ― від доставки кормів для тварин до поставок охолодженого м’яса до супермаркетів. Крім цього, є загальні інфляційні процеси не тільки в країні, а й глобальні, тож надто довго осторонь ринок свинини залишатися не зможе», ― пояснюють в асоціації «Свинарі України».
Завезення племінного поголів’я: жодна з опцій недоступна
Як повідомили в асоціації «Свинарі України», наразі лишається відкритим питання можливості завезення господарствами племінних тварин.
Для вирішення цієї проблеми потрібно внести племінних тварин до переліку товарів критичного імпорту та вирішити питання щодо транзиту тварин територією АЧС-позитивних країн, який, відповідно до чинного законодавства, заборонений.
За словами Оксани Юрченко, асоціація піднімала питання внесення племінних тварин до переліку товарів критичного імпорту кількома тижнями раніше, і очікувалось, що необхідні коди УКТ ЗЕД внесуть до цього переліку.
«Проте при розгляді цього питання на рівні КМУ виникли сумніви щодо доцільності такого кроку на тлі проблем із реалізацією поголів’я, вирощеного в Україні. Асоціація надала додаткові роз’яснення стосовно технологічної різниці між племінним та товарним поголів’ям свиней, наразі чекаємо на схвальне рішення та внесення відповідних кодів у нову редакцію Постанови КМУ №153 вже незабаром», ― зазначає Оксана Юрченко.
Другий етап ― потрібно внести нормативні зміни, які дозволили б здійснювати імпорт живих тварин, адже до війни поставки виконувалися через територію білорусі або літаками. В асоціації «Свинарі України» відзначають, що це можна зробити через постанову уряду, яка може дозволити поставки, ігноруючи певні норми актуального ветеринарного законодавства. Або, враховуючи набуття чинності нового Закону «Про ветеринарну медицину» у березні 2023 р., розглядається варіант передчасного набуття сили для окремих його норм, що уможливить завезення племінного поголів’я.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
