Я не можу прокоментувати самі числа, але можу сказати, що Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує та створює стратегію на основі власних даних та даних аналітичних компаній.
Україна — найпривабливіша в Європі для насінництва. Які прогнози для розвитку галузі
07 серпня 2023, 05:35 2799
Міністерство аграрної політики та продовольства України, презентуючи стратегію розвитку АПК, прогнозує інвестиції у ринок насіння на рівні $840 млн та будівництво 12 заводів з виробництва насіння, які зможуть виробляти 9 млн посівних одиниць.
За 10 повоєнних років збільшення виробництва, згідно стратегії, становитиме до $4,2 млрд — з $2,7 млрд зараз.
У Насіннєвій асоціації України зазначають, що збільшення фінансування в агросекторі на 30-40% є цілком реальним.
Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України
Український агросектор вважається одним із найпотужніших та найменш дотаційних у світі. Однак збільшення інвестицій говорить про потенціал України стати насіннєвим хабом для Європи. Адже наразі в країні спостерігається брак інноваційної інфраструктури та технологічного устаткування, правова складність і одночасно потреба пришвидшеного інтегрування законодавства для агровиробників тощо.
У Насіннєвій асоціації України прогнозують, що коли в наш агросектор прийдуть потужні інвестиції від держави, за цим потягнеться і бізнес, зокрема з Європи. І тоді вітчизняні виробники будуть експортувати вже готову продукцію, а не сировину.
Україна має великий аграрний, експортний та інноваційний потенціали. І їх треба розвивати, адже це у глобальному значенні забезпечує стійкий інтерес інвесторів до вітчизняної агросфери і економіки в цілому.
Одна з цілей стратегії розвитку АПК у блоці насінництва — імпортозаміщення насіннєвого матеріалу, адже наразі третина насіння Україною імпортується. В асоціації зазначають, що станом на зараз у нас є культури, які навряд чи можливо повністю замінити: озимий та ярий ріпак, соняшник, насіння овочевих.
Натомість сьогодні найбільші потужності Україна має по кукурудзі. Їх ведуть великі міжнародні гравці, які вже повністю інтегрували українські підрозділи в світове виробництво.
Згідно з представленою стратегією планується 9 млн посівних одиниць кукурудзи. За інформацією асоціації, половина цієї кількості — для площі в Україні, інша — це потенціал експорту кукурудзи.
Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України
Для експорту насіння потрібна наявність досвідчених працівників з відповідним рівнем знань і відповідність законодавства. Останнє є ключовим, оскільки законодавство є основою, яка обмежує або дає простір дій, стабільність і розуміння, у яких умовах працювати в країні надалі.
Експертка зауважує, що Україна вважається однією з найпривабливіших у Європі країн у насінницькій галузі. Іноземні компанії попри війну продовжують інвестувати у насінництво України десятки мільйонів євро.
До прикладу, у компанії «Сингента» на сьогодні локальне виробництво насіння кукурудзи орієнтовно дорівнює 85%, насіння соняшника — близько 30% відповідно. У довгострокових намірах компанії — підтримка локального виробництва насіння та подальше нарощування потужностей.
Тетяна Смовж, керівниця відділу сталого розвитку та інноваційних проєктів Сингента в Україні
Ми продовжуватимемо зміцнювати потужності і сервіси нашого науково-дослідного хабу у м. Біла Церква, Інституту Захисту Рослин та розвивати цифрові агротехнологічні рішення, що цілеспрямовано забезпечуватимуть впровадження сталого агровиробництва. «Сингента» також фокусується на інвестуванні в логістичну інфраструктуру для удосконалення та розширення експортних шляхів з реалізації сільськогосподарської продукції. На сьогодні «Сингента» вже інвестувала 2.4 млн дол. США у власні спеціалізовані залізничні контейнери для перевезення зерна і з початку війни експортувала 125 тис.тон вирощеної агропродукції .
Компанія Corteva Agriscience, яка у 2013 році відкрила насіннєвий завод у Полтавській області. Загальні інвестиції в нього складають понад $56 млн. І у 2022 році, вже під час повномасштабної війни, компанія інвестувала додаткові $390 тис. у мобільну лінію приймання кукурудзи та підземний термінал скрапленого газу, який дозволить підтримувати стабільність роботи виробництва. Також інвестиції на суму $500 тис. здійснено у придбання додаткових двох потужних генераторів для збільшення виробництва електроенергії вдвічі та забезпечення безперебійної роботи заводу в разі блекаутів.
Також у Corteva Agriscience додають, що компанія має намір розширити доступ фермерів до насіннєвої продукції, диверсифікувавши фінансові рішення. Після завершення широкомасштабних воєнних дій компанія продовжуватиме інвестиції в українське виробництво.
Олександр Дмитрієв, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Україні
За рахунок додаткових інвестицій в українське виробництво протягом наступних 5 років компанія має намір продовжувати забезпечувати українських аграріїв насінням найсучаснішої генетики відповідно до міжнародних стандартів якості та планує збільшити виробництво насіння кукурудзи на 30%. Також Corteva експортує високоякісне насіння бренду Pioneer® в інші країни Європи, сприяючи значному надходженню коштів до бюджету від експорту та просування насіння українського виробництва до країн ЄС.
Також нещодавно оголошені компанією «Байєр» в Україні інвестиції у 60 млн євро стосуються, зокрема, і нарощування потужностей насіннєвого заводу, розташованого в с. Почуйки Житомирської області. Ці кошти планують витратити на збільшення потужностей насіннєвих сушарок заводу, придбання сучасного польового обладнання, облаштування додаткових складських приміщень та будівництво двох укриттів для безпеки співробітників. Збільшивши потужності заводу, компанія сподівається задовольнити попит на насіння кукурудзи в Україні та збільшити експорт до ЄС, забезпечити робочими місцями людей у регіоні й підвищити вітчизняну економіку загалом.
До прикладу, за інформацією компанії «Байєр» в Україні, минулого року 70% виробленого на заводі насіння кукурудзи було експортовано, а 30% — задовольнило попит українського ринку.
Володимир Оніщенко, директор насіннєвого виробництва «Байєр» в Україні
Цього року ми плануємо виробити для України приблизно 50% насіння і стільки ж експортувати. Ми очікуємо, що третя сушарка розпочне свою роботу вже цієї осені, орієнтовно у вересні 2023 року ми хочемо почати її використовувати.
Сюзанна Григоренко зазначає, що істотними перевагами України є наявність кваліфікованого персоналу, фактори собівартості, зручне географічне розташування та наявність одразу кількох кліматичних зон, де можна вирощувати широкий спектр різноманітних видів насіння.
«У нас спостерігається стабільний внутрішній попит на насіння і великий ринок його збуту. Натомість у Європі відмічають кліматичні зміни (зокрема, посуху), які впливають на вирощування насіння. Ще одним нашим довоєнним плюсом є зручна логістика. На жаль, зараз цей критерій є неактуальним, однак ми віримо, що скоро це зміниться. Тому у нас є шанси провести імпортозаміщення та стати лідером у цій галузі», — вважає виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua
