Це призведе до скорочення ВВП в 2024 році приблизно на 2,5% від того рівня, який міг би бути досягнутий, якби виробництво та експорт аграрної продукції зберігся на попередньому рівні.
В Україні стартувала посівна кампанія під урожай 2024 року. На скільки зменшать площі аграрії по країні у зв’язку з обмеженою логістикою, окупованими територіями та замінованими площами, поки що невідомо, адже у профільному відомстві лише стартувало опитування щодо посіву озимих культур. Проте учасники ринку не виключають, що озимих засіють на 1,5 млн га менше.
«Очікується, що цього року посівні площі озимих культур скоротяться на 1,5 млн га. Відповідно скоротиться виробництво пшениці та ячменю на 6 млн т. Загалом наступного року виробництво зерна може скоротитися на 30%», — прогнозує у коментарі AgroPortal.ua кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
Це призведе до скорочення ВВП в 2024 році приблизно на 2,5% від того рівня, який міг би бути досягнутий, якби виробництво та експорт аграрної продукції зберігся на попередньому рівні.
У асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» підтверджують, що з ринку наразі приходять повідомлення про бажання аграріїв скоротити посіви озимих культур цієї осінньої посівної. Однак додають, оцінити обсяг скорочення наразі можливості немає.
Все це відбувається через подальшу невизначеність щодо експорту, дорогу експортну логістику, затратами на вирощування, що зростають, та низьку ціну.
Водночас вона наголошує, що українській продовольчій безпеці таке рішення аграріїв загрожувати не буде.
Першою серед регіонів України завершила збирання ранніх зернових та зернобобових культур і розпочала посівну кампанію Одеська область.
У Департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА додають, що задача стоїть не лише зібрати, але й зберегти урожай та вивезти.
У межах міжнародної підтримки сільгосптоваровиробниками області від ФАО ОНН було отримано близько 1500 поліетиленових рукавів для напільного зберігання зерна, місткість кожного — 200 т.
Посівна набирає обертів не лише на Одещині. У Полтавській області «Астарта» сіє озимий ріпак.
Порівняно з минулим роком ми зменшили площі під ріпаком на 12%, але виключно через ротацію сівозміни. Ми і надалі фокусуємося на вирощуванні цієї культури. Для Полтавської області, в якій завжди існує ризик несприятливих погодних умов улітку, озимі культури є найменш ризикованими і дозволяють розраховувати на високі врожаї. Ми побачили залежність від того, що ранній посів приносить свої позитивні результати. Тому цього року також розпочинаємо сіяти доволі рано там, де це можливо. Водночас у західних областях посів розпочнемо дещо пізніше, але в оптимальні терміни, через зумовлену погодними умовами затримку зі збором пшениці, яка є попередником.
На Харківщині, Чернігівщині та Сумщині Група АГРОТРЕЙД теж сіє озимий ріпак. Проти минулого року площі, зайняті культурою, зменшилися на третину.
Скорочення посівних площ зумовлене лише агрономічним підходом, адже законодавицею цих процесів є сівозміна. Роботи розпочали з полів Харківської та Чернігівської областей. Нині вони вже у розпалі. Використовуємо різні способи посіву — широкорядний та суцільний. Зазвичай у ранні строки густота посівів має бути дещо меншою за стандартну, тому ми дотримуємося цього правила. Невдовзі почнемо сіяти озимий ріпак і на Сумщині, а завершити плануємо до 25 серпня.
Погодні умови сприяли посівним роботам і для «Контінентал Фармерз Груп». Традиційно першим компанія сіє озимий ріпак.
З нашим темпом робіт і технічним забезпеченням розраховуємо завершити посів ріпаку (34,8 тис. га ) до 20-х чисел серпня. Далі перейдемо до озимих пшениці та ячменю, під які плануємо відвести 49,7 тис. га і 13,1 тис. га відповідно.
Практично всі матеріально-технічні ресурси, що необхідні для проведення посівної, є в наявності на ринку, додають в УКАБ.
Є певні питання щодо наявності добрив, але некритично. Головний дефіцит для українських аграріїв — це наявність коштів для придбання цих матеріально-технічних ресурсів, зазначає Світлана Литвин.
Збір урожаю триває, але можливості реалізувати вирощену продукцію в необхідній кількості за адекватну ціну практично відсутні. Через припинення роботи зернового коридору та зниження спроможності експортувати на тлі збільшення пропозиції ціна залишається низькою. Аграрії не готові реалізувати вирощену продукцію нижче собівартості, та й значного попиту немає через обмежену експортну спроможність.
Самі ж аграрії з оптимізмом дивляться на новий сезон. Віцепрезидент, комерційний директор Баришівської зернової компанії Grain Alliance Таїр Мусаєв зазначає, що минулого року, який видався надзвичайно важким, восени українські аграрії відсіялись добре, а у 2023/24 МР Україна увійшла з набагато меншими порівняно з попереднім періодом перехідними залишками зерна.
Тобто агровиробники продали і вивезли левову частку урожаю 2022 і 2021 року. Таким чином маємо більше можливостей зі зберігання збіжжя. Кошти за проданий минулорічний урожай, якими вони б не були, все ж у наявності. Тому, думаю, осіння посівна пройде добре. Залишаються сподівання на сприятливу погоду і на міць та захист наших ЗСУ.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

На полях Херсонщини продовжується збір кавунів. Уже зібрано 3 тис. т урожаю. Цьогоріч аграрії області планують вийти на 25 тис. т баштанної продукції.

«Контінентал Фармерз Груп» вивела у поля перші сівалки для посіву озимих культур під урожай 2027 року. Насамперед висівають озимий ріпак — у новому сезоні під культуру запланували 32 тис. га.

Експорт українського збіжжя альтернативними шляхами апріорі здорожує логістику. Ставки фрахту в дунайських портах за місяць підвищились понад удвічі й продовжують зростати.

У фермерського господарства «Вікторія 2025» (Запорізька область) є склади для зберігання зерна, але це дуже небезпечно через постійні атаки ворожих дронів, які цілять, зокрема, і по складах агропродукції.

Два російські дрони вранці у понеділок, 3 серпня, атакували сільськогосподарський об'єкт на території Волохово-Ярського старостинського округу Харківської області, спровокувавши пожежу на складах. Постраждалих унаслідок удару немає, на місці працюють рятувальники.

Агенція регіонального розвитку Одеської області підписала Меморандум про партнерство, співробітництво та координацію діяльності з американською компанією Agrico Sales, Inc.

«Богодухівський молокозавод» у Харківській області зупиняє роботу після удару російських безпілотників.

У ТОВ СП «НІБУЛОН» завершено збирання врожаю ранніх зернових культур та ріпаку, за якими досягнуто планових показників урожайності.