Глобальне потепління в Україні — необоротний процес: 2024 рік став найтеплішим за всю історію спостережень, 2025-й не такий екстремальний, однак тренд не змінився. Середньорічна температура вже на 1,2°С вище норми, а це майже межа Паризької кліматичної угоди у 1,5°С.
Такі дані озвучила керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко на вебінарі ЦЕС «Яким буде врожай і як це вплине на економіку?».
Експертка відмітила, що останніми роками значна частина озимих в Україні висівається дуже пізно, через що рослини входять у зиму незагартованими. Однак аномально теплі зими дозволяють їм продовжувати вегетацію, укорінюватися та виходити у весну в нормальному стані. Теплий січень 2025 року став бонусом, який підвищив шанси на хороший урожай.
Посуха залишається одним із ключових ризиків для аграріїв. За 11 місяців 2025 року по Україні випало лише 80% норми опадів. У низці районів півдня, центру та північного сходу — лише половина норми.
На півдні ймовірність посухи сягає 70%: 7 років із 10 є посушливими. Два останні роки Гідрометцентр фіксує тривалу посуху 1,5–2 роки на Дніпропетровщині, Харківщині та у частині південних областей.
За словами Тетяни Адаменко, прямого наукового висновку ще немає, але зникнення великої водойми не може пройти безслідно. У регіонах, прилеглих до Каховського водосховища, влітку спостерігалося лише 1–6 випадків дощу за 100 днів на тлі тривалих періодів спеки 36–40°С. Це сприяло різкому дефіциту опадів.
У Гідрометцентрі наголошують: надійного довгострокового прогнозу погоди не існує. Точний прогноз — до 5 днів, орієнтовний тренд температур— до 10 днів, прогноз опадів на довший період є ненадійним у всіх світових центрах. Це повʼязано із недостатньою кількістю даних зі світових океанів та віддалених територій, складністю моделювання та високою динамікою кліматичних процесів. Прогнози на місяць залишаються радше орієнтиром, ніж інструментом планування.
За оцінками Тетяни Адаменко:
теплі зими → менше стресів;
майже не потрібен пересів;
майже все, що посіяли, входить у вегетацію та формує врожай.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Агрометеорологічні умови упродовж вересня на території України були неоднорідними. У більшості днів місяця переважала тепла погода, в окремі періоди температура повітря знижувалась унаслідок декількох хвиль похолодань.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.

Поточна ситуація з ускладненою логістикою через блокаду чорноморських портів некритично вплинула на осінню посівну кампанію. Але все ж скорочення посівних площ під озимими культурами буде.

Агрометеорологічні умови для завершення вегетації та збирання пізніх культур, початкового росту і розвитку посіяних озимих, підготовки площ для сівби в Україні упродовж другої декади вересня були загалом задовільними, проте неоднорідними по території та залежали від кількості опадів.

В Україні зберігається дефіцит опадів, через що на 20-30% площ наразі недостатньо вологи для повноцінного проведення сівби озимих культур та їх розвитку на початкових етапах.