Паралельно з посівом ярих культур сільгоспвиробники проводять захист озимих зернових. Тут важливо не пропустити момент, адже у період колосіння-цвітіння захист має вирішальне значення для збереження високого та якісного врожаю.
Про стан посівів та правильне вибудування системи захисту зернових у прямому ефірі Instagram розповів керівник Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.
Потрібні опади, оскільки наявних запасів вологи недостатньо для формування врожаю
Сьогодні стан посівів можна оцінити на «четвірку». Тих запасів продуктивної вологи, які були після осінньо-зимового періоду, наразі достатньо для озимих культур. Але якщо найближчим часом не буде опадів на рівні хоча б 30-40 мм, то ситуація почне поступово погіршуватися.
Немає якогось регіону, який можна було б виділити щодо запасів продуктивної вологи. Карта доволі строката: є зони із запасами вологи 50-70 мм як на заході, так і на півдні, і водночас є локальні зони, де запаси вологи на рівні 100-120 мм. Цієї вологи буде достатньо для формування врожаю орієнтовно на 70-90% для озимих культур. Ярим культурам потрібні будуть опади під час вегетації.
На озимій пшениці менше навантаження від шкідників і хвороб
Озима пшениця майже по всій території України почала вихід у трубку: в одних регіонах це 31-32 фаза, в інших — 34-35 фаза, тобто ближче до прапорцевого листка.
Цього року ще не було достатньо теплої погоди, тож у цілому спостерігається менше навантаження від шкідників і хвороб.
В місцях, де було достатньо вологи і прохолодно, на загущених і добре розвинених з осені посівах місцями спостерігалися прояви борошнистої роси, септоріозу та іржі. Але це явище носило більш локальний характер.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group
«Прогнозуємо, що з підвищенням температури зменшуватимуться прояви борошнистої роси та несправжньої борошнистої роси. Але залишаться «традиційні» хвороби: септоріоз, іржа, які за недостатнього захисту будуть вражати нижнє листя та переміщатися на верхній ярус і зрештою на колос».
Наскільки інтенсивним буде прояв цих хвороб, сказати складно, для цього потрібен довгостроковий прогноз погоди. Але в зв’язку з воєнним станом Гідрометцентр практично закрив доступ до своїх даних, і зараз аграріям доступні лише короткострокові прогнози.
У сам період жнив — колосіння, цвітіння, якщо матимемо вологі умови, слід очікувати інтенсивного ураження фузаріозом колоса та чорнотою колоса.
Система гербіцидного захисту
Найкраще контроль бур’янів завершити до фази виходу в трубку, тобто в осінній чи ранньовесняний період. Є продукти, які можна вносити до прапорцевого листка, але це вже надстрахове внесення, коли з’явилися непередбачувані обставини. Тому що з 32 фази починає формуватися колосок, і будь-який стрес культури буде призводити до зменшення продуктивності.
Система фунгіцидного захисту озимої пшениці
Хвороби потрібно контролювати протягом усього періоду вегетації. Але є три основні періоди, на які слід орієнтуватися:
- початок виходу в трубку;
- прапорцевий листок;
- цвітіння.
Якщо з осені пшениця була розкущена, то на підмерзлих листках весною почнуть розвиватися сапрофіти, і в такій ситуації не можна чекати фази виходу в трубку для проведення обробки. За потреби варто зробити позаплановий захист раніше, можливо, поєднати з гербіцидним обробітком.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group
«Немає фунгіциду, який рекомендований до застосування для якоїсь певної фази розвитку рослин. Важливо оцінити стан посівів, наскільки є інтенсивним розвиток хвороб на момент внесення, і зробити короткостроковий прогноз їхнього розвитку на 1-2 тижні. А тоді вже підбирати бакову суміш, щоб забезпечити контроль наявних хвороб та пролонгований захист».
Що варто знати про фунгіцидний захист
- Попри наявність нових груп фунгіцидів триазоли залишаються основою фунгіцидного захисту.
- Якщо на посівах є прояв хвороби, то дивимося на поріг шкодочинності та при його досягненні починаємо вносити. Якщо спостерігаємо прояви двох і більше хвороб одночасно, в такому випадку не звертаємо уваги на пороги шкодочинності й працюємо.
- Якщо є прояви хвороб, то обов’язково у баковій суміші повинна бути діюча речовина, яка має лікувальну дію або «стоп-ефект» для того, щоб зупинити ці прояви. Також важливо додати другу діючу речовину для забезпечення пролонгованого захисного ефекту на 2-3 тижні.
- Оскільки на сьогоднішній день вологи ще достатньо, краще застосувати діючі речовини з групи стробілуринів у перший обробіток — на початок виходу в трубку. Застосування стробілуринів за умов нестачі вологи та високих температур може мати негативні наслідки аж до загибелі (висихання) рослин.
- Маємо не дуже багато речовин, які можуть якісно контролювати фузаріоз колоса. Найбільш ефективними є тебуконазол та метконазол, але тут важлива не стільки діюча речовина, скільки фаза внесення. Потрібно провести захист у першій половині цвітіння — від 61 до 65 фази.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group
«Система захисту повинна мати вигляд піраміди: якщо є потреба в економії, то варто економити на останніх внесеннях. Якщо ми не захистимо рослини належним чином у фазі кущення та виходу в трубку, то до прапорцевого листа вони будуть недостатньо розвиненими, сформують маленький прапорцевий листок, який буде недостатнім для формування якісного колосу».
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group
«У всіх українських аграріїв загальні проблеми: відсутність дощу, невідомість із логістикою та цінами. Наразі сільгоспвиробників хвилює наявність пального для проведення захисту посівів та збору врожаю. Ніхто не дає чітких прогнозів, як буде вивозитись зерно, куди продаватиметься, і якою буде на нього ціна. Така невизначеність пригнічує аграріїв, але вони не опускають рук, сіють і намагаються дотриматися всіх технологічних рекомендацій».
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
