Тарасе, говорячи про призначення першим заступником губернатора Черкаської області, насамперед, вітати треба чи жаліти?
Тарас Висоцький: До професійної діяльності я ставлюся неемоційно. Сприймаю це як новий етап. Безумовно, є багато очікувань, завдань та амбіцій. Відповідаючи на запитання, вітати чи ні, скажу, що про це варто буде говорити через певний період часу, наприклад, через 100 днів. Зараз налаштований працювати, засукавши рукави.
Перше запитання продиктоване закостенілістю державних органів. Чому все ж таки вирішив змінити вектор діяльності?
Тарас Висоцький: По життю я націлений на суспільні роботи. Завдання громадської організації якраз змінювати правила взаємодії між бізнесом та державою. За роки роботи в УКАБ у мене сформувалося бачення очікувань бізнесу від влади та модель цієї взаємодії. Зараз випав шанс ці зміни реалізувати з боку держави, вважаю цей крок логічним продовженням професійної діяльності. Не можна змінити ситуацію, не ставши частиною системи. Імплементація змін на регіональному рівні найбільш доцільна з точки зору старту. Досвіду державної служби у мене немає, однак є бажання та бачення, у якому напрямку рухатися.
Чи не боїшся, що система може тебе зламати?
Тарас Висоцький: Важко змоделювати, яким буде кінцевий результат, але треба спробувати, щоб зрозуміти насамперед для себе. Я сам виходець із села, тому регіональне життя і його проблеми мені близькі. У своєму новому призначенні я бачу поєднання моїх професійних можливостей та готовність до викликів.
Чому Черкаська область?
Тарас Висоцький: Є декілька причин, чому саме ця область. Насамперед, Черкаська область є одним із найбільших аграрних регіонів, де сільське господарство формує близько половини економіки області. У цій області активно представлені члени УКАБ, тому вона для мене не є чужою. Я часто їздив туди у відрядження, через це склалося розуміння особливостей та проблем регіону, які треба вирішувати. По-друге, посади такого рівня з’являються не щодня, але й відкрию секрет — багато охочих на держслужбу немає. Наприкінці минулого року був призначений новий губернатор Черкащини, і в нього виникла потреба в професійних кадрах. Тому я вважаю, що це досить успішний збіг обставин.
Судячи з того, що декларація заповнена ще наприкінці минулого року, а для громадян не держслужбовців це не є обов’язковим, рішення про призначення не було одномоментним?
Тарас Висоцький: Пропозиція надійшла дійсно наприкінці року. Майже три місяці зайняла довга бюрократична процедура узгодження. Я мав пройти співбесіду в Кабміні, Адміністрації Президента, спецперевірки.
У поданій декларації все дуже просто, якщо брати за мірками держслужбовців такого рангу як друга людина в області.
Тарас Висоцький: Насправді дуже часто на позицію першого заступника губернатора приходять люди з бізнесу. Відповідно в них відразу більші статки. Я все життя пропрацював в УКАБ, асоціація повністю прозора. Тож надходження, зазначені в моїй декларації, відповідають рівню заробітної плати. Так, на мені є дідова хата, свого часу в родині було прийнято таке рішення. Всі земельні ділянки, які зазначені в декларації, це городи. Батьки зараз живуть у цій хаті, обробляють землю, а я сплачую земельний податок. Квартиру ми придбали самостійно, а заощадження, які вдалося за ці роки накопичити, так само зазначені в декларації і відповідають рівню доходів.
Насправді приємно, що до влади приходять люди з іншими цінностями. Сподіваємося, що не доведеться заводити і тобі кота для оформлення на нього незадекларованих статків. Загалом, на якому місці у тебе матеріальні блага?
Тарас Висоцький: Матеріальні блага для мене не принципові. Можете подивитися на заробітну плату першого заступника губернатора: якщо не помиляюся, це близько 15 тис. грн. Я погодився на цю посаду насамперед тому, що це можливість впровадити зміни та отримати досвід. У мене є готовність при потребі використовувати заощадження. Я йду працювати не для матеріального збагачення, бо воно в принципі неможливе, коли ти чесно і добросовісно виконуєш свої обов’язки. Для мене дуже принципово виконувати те, що лежить в межах обов’язків.
Які власне обов’язки входитимуть до функціоналу на посаді першого заступника губернатора?
Тарас Висоцький: Я фокусуюся на реальному секторі економіки, зокрема на сільському господарстві. Крім того, планую приділяти увагу освіті. Тема освіти мені близька, оскільки в УКАБ ми ґрунтовно займаємося цим питанням, і я активно брав і беру участь в освітянській програмі «Агрокебети» і маю бачення того, що можна на регіональному рівні зробити для реформування професійної освіти. Питання освіти критичне для всіх секторів економіки, і рішення там схожі. Мотивувати до навчання треба ще зі школи. Реформа освіти є, вона надала можливості, щоб у цій сфері відбулося більше змін. У рамках закону на місцевих рівнях необхідно ці можливості реалізовувати.
У розрізі реформи децентралізації, яким бачиш ідеальний регіон, щоб люди не захотіли виїжджати у пошуках кращої долі до великих мегаполісів?
Тарас Висоцький: Важливими для людей є елементи комфорту та можливість планувати. Перш за все, мати можливість отримувати гідну заробітну плату. Цього якраз і можна досягнути через розвиток реального сектору економіки, який включатиме і конкурентну плату, і нові робочі місця. Має бути соціальна впевненість та чітке розуміння, що дитина в школі отримає якісну освіту. Кожна людина має бути соціально захищена і мати комфортні умови життя.
Не менш важливою є впевненість у завтрашньому дні. Це дуже довгострокова ціль, і щоб її досягнути, необхідно проводити політику сталих змін. Не можна постійно змінювати вектор, мають бути чіткі орієнтири. До речі, зв’язки з громадськістю — теж у сфері моєї уваги. Хочу зробити на цьому наголос. З людьми треба комунікувати, а не маніпулювати ними. Впевнений, що не всі до кінця розуміють, що відбувається навколо них. Тому хочу підтримувати комунікаційну політику, щоб доносити громаді, яке майбутнє регіону як мінімум в тих сферах, за які я буду відповідати. Люди мають розуміти, де збігаються їхні особисті пріоритети, та чітко планувати життя.
Думав, які першочергові кроки здійсниш на посаді?
Тарас Висоцький: Насамперед це знайомство з відповідальними за всіма напрямками та обговорення й фіксація трьох видів пріоритетів. Короткострокових, де ми могли б спільно здійснити швидкі зміни в горизонті кількох місяців, середньострокових — у межах півроку, і довгострокових, наскільки, звісно, це можливо в Україні планувати. Тому першочергово — зустрічі та визначення пріоритетів, враховуючи вихідну ситуацію, для максимально ефективної затрати ресурсів.
Чи готовий ти та чи маєш важелі звільняти людей, якщо бачення щодо розвитку не збігатимуться?
Тарас Висоцький: В УКАБ та по життю я дотримуюсь філософії: якщо працівник робить щось не так, це провина керівника. Я людей не призначав, тому, перш за все, хочу випробувати всі можливості ефективної роботи і кожному працівнику дати максимум шансів, щоб реалізувати себе.
Плануєш переїжджати в Черкаси разом із родиною?
Тарас Висоцький: Найближчим часом родина не переїжджатиме. Навіть якщо такі рішення приймати, то краще влітку, бо є прив’язка до школи та садочка. Тому розуміємо, що до літа немає сенсу про це говорити, а далі будемо бачити.
Наскільки для тебе особисто важлива підтримка родини?
Тарас Висоцький: Дуже важлива. У моїй сім’ї однаковий підхід як до моєї, так і до трудової діяльності дружини. Якщо людина приймає рішення, значить, воно зараз необхідне і його треба підтримати. Є рішення, є підтримка — рухаємося.
Чому суспільна робота, це вплив батьків?
Тарас Висоцький: Батьки мої пов’язані з сільським господарством. Тато ветеринарний лікар, а мама працює головним економістом РДА. Проте найбільший вплив на вибір суспільної дороги по життю здійснила моя покійна бабуся, яка все життя пропрацювала головою сільської ради. Я її фактично не знав, але весь час, який я прожив у своєму селі, я чув, як люди із захопленням згадували її як людину для людей. І я впевнений, що це заклало в мені бажання до суспільної діяльності. Тато теж, до речі, активіст — член районної ради, тому цей дух громадської позиції у моїй родині навчив мене, що лідерство треба брати. Якщо ти не зробиш, ніхто не зробить, саме нічого не відбудеться.
Другий принциповий момент — це чесність. Якщо ти обрав роботу суспільного працівника, треба бути чесним і прозорим. І відразу зрозуміти, що матеріальне збагачення не може бути самоціллю, бо це неможливо поєднати. Я вірю за замовчуванням, що люди добрі й заслуговують на найкраще.
Призначення напередодні парламентських виборів, коли власне зміняться усі губернатори, наштовхує на думку, що це перший крок до великої політики.
Тарас Висоцький: В українській політиці взагалі щось важко планувати. Отримавши досвід впровадження реформ та змін на регіональному рівні, однозначно є бажання потім реалізовувати їх на національному рівні. Зараз важко вказати часовий горизонт, важливо, коли я набуду достатньо досвіду.
Хто відтепер обійме посаду генерального директора УКАБ? Які подальші плани в асоціації?
Тарас Висоцький: В УКАБ ми запровадили матричну модель управління, в якій кожен співробітник розуміє цілі та завдання на рік. Ми маємо позиційний документ, в якому зазначені чіткі орієнтири, які ми не плануємо змінювати. В УКАБ чергові збори щодо переобрання президії, президента та дирекції заплановані на листопад цього року. Враховуючи обставини, генеральним директором до загальних зборів призначено людину з команди — Людмилу Стоцьку.
Дякую за розмову.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua