Топ-8 законодавчих ініціатив, на які чекає аграрний сектор

Його прийняття допоможе:

• наблизити систему державної підтримки в агросекторі до вимог Європейського Союзу, зокрема імплементувати Регламенти ЄС 2021/2115 і 2021/2116;
• забезпечити прозорість і ефективність розподілу бюджетних коштів через створення Виплатної агенції та ІСАК (Інтегрованої системи адміністрування і контролю);
• запровадити електронну систему моніторингу та оцінки агропідтримки (ССД — система сільськогосподарських даних);
• підвищити відповідальність отримувачів підтримки шляхом чітких правил повернення коштів у разі порушень;
• сприяти боротьбі з корупційними зловживаннями у сфері фінансування сільського господарства.

Його прийняття допоможе:

• спростити процедуру зміни цільового призначення сільськогосподарських земель державної та комунальної власності;
• забезпечити ефективніше використання земель через автоматизацію реєстрації прав та поділу ділянок під інфраструктурні потреби;
• зробити прозорішими правила земельних торгів, зокрема шляхом обов’язкового гарантійного внеску на рівні 100% стартової орендної плати;
• розширити доступ до суборенди, зокрема земель із водними об’єктами, шляхом скасування чинних обмежень;
• підвищити рівень продовольчої безпеки країни через ефективніше управління сільгоспземлями та зменшення тіньового обігу.

Його прийняття допоможе:

• гармонізувати законодавство України з Регламентом ЄС 2018/848 щодо органіки;
• уточнити перелік продукції, яка підлягає органічній сертифікації (без води, технічних жирів тощо);
• зобов’язати продавців (зокрема на ринках) проходити сертифікацію, навіть для неупакованої продукції;
• запровадити групову сертифікацію для малих виробників;
• створити Державний реєстр органічних тварин і аквакультури;
• посилити контроль — аудити, перевірки, нові повноваження органів сертифікації;
• дозволити винятки з правил для окремих груп виробників.

Його прийняття може:

• гармонізувати ветеринарне законодавство з нормами ЄС;
• запровадити електронну реєстрацію ветеринарних препаратів і кормів;
• посилити фармаконагляд і контроль за побічними ефектами;
• розмежувати повноваження контролюючих органів;
• забезпечити цифровий облік і прозору сертифікацію;
• впровадити перехідний період для адаптації бізнесу.

Його прийняття допоможе:

• оновити законодавчу базу для професійної освіти: замість закону 1998 року — новий закон, який створює нові умови роботи і формат співпраці професійної освіти з бізнесом;
• надати повну автономію закладам щодо фінансів, штату, програм і академічних рішень, а також створення Наглядових рад із широкими повноваженнями щодо керівництва та формування стратегії закладу;
• можливість залучати грантові та проєктні кошти від донорів, партнерів, бізнесу та міжнародних організацій для навчання студентів чи покращення навчального процесу.

Водночас від бізнесу були подані пропозиції, які депутати мають врахувати для покращення поточної редакції та співпраці бізнесу з освітою:

• обов’язкова участь роботодавців у розробці освітніх програм;
• право бізнесу замовляти підготовку фахівців і фінансувати навчання майбутніх працівників;
• можливість отримання посвідчень на керування тракторами та с/г технікою студентами з 16 років, які отримують відповідну освіту й навчаються за дуальною формою.

Його прийняття може:

• посилити кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та/або збут фальсифікованих засобів захисту рослин (ЗЗР);
• забезпечити дієвий контроль за дотриманням законодавства у сфері обігу ЗЗР, особливо після прийняття Закону №4147-ІХ «Про державне регулювання сфери захисту рослин» від 17.12.2024 р.;
• сприяти формуванню прозорого ринку засобів захисту рослин, що є ключовим для продовольчої безпеки;
• мінімізувати загрози від використання фальсифікованих пестицидів, які несуть непередбачувану й тривалу шкоду як для довкілля, так і для здоров’я людини.

Його прийняття допоможе:

• звільнити аграріїв і підприємства з постраждалих/окупованих територій від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і неподання звітності;
• продовжити строки податкових зобов’язань для бізнесу, що через війну втратив доступ до майна або інфраструктури;
• надати фіскальні гарантії для відновлення діяльності після деокупації;
• зменшити тиск із боку податкових органів на підприємства в зонах активних бойових дій;
• уніфікувати підхід до оподаткування бізнесу, що тимчасово втратив можливість працювати.

Його прийняття допоможе:

• запровадити нову ринкову модель залізничних перевезень за стандартами ЄС;
• чітко розмежувати права та обов’язки оператора інфраструктури, перевізників і власників рухомого складу;
• гарантувати рівноправний доступ до інфраструктури всім учасникам;
• створити дієву систему управління безпекою за європейськими вимогами;
• унормувати технічну політику: допуск підсистем, обслуговування рухомого складу;
• запровадити навчальні центри для підготовки машиністів;
• сприяти конкуренції, інвестиціям і цифровізації, зокрема через реєстр інфраструктури й автоматизацію диспетчеризації.

В УКАБ сподіваються на на всебічну підтримку зазначених законодавчих ініціатив з боку органів влади та очікуєють оперативних і результативних кроків у межах законотворчого процесу.