Аграріїв нарешті звільнили від податків на окуповані, заміновані чи забруднені землі. Пояснення юристів
Оподаткування та консервація земель із фортифікаційними спорудами: що потрібно знати аграріям
28 травня 2025, 06:15 819
В умовах війни тема використання та оподаткування земельних ділянок із розміщеними на них фортифікаційними спорудами стає дедалі актуальнішою для громад, аграріїв і органів місцевого самоврядування. Наразі сільгоспвиробників цікавлять питання, як орендарям діяти в умовах воєнного стану, хто відповідальний за консервацію пошкоджених або забруднених земель, та як мінімізувати податкове навантаження.
Фортифікації на землях: орендні ризики та податкові наслідки
Представник земельної експертизи Володимир Бондаренко під час вебінару «Земельні ділянки з фортифікаційними спорудами: оренда та оподаткування» розповів, що аграрію, який виявив на орендованій ділянці фортифікаційні споруди, необхідно документально підтвердити цей факт.
«Лише тоді можна говорити про підстави для зменшення або звільнення від орендної плати чи земельного податку», — наголосив Володимир Бондаренко.
Він зазначив, що у випадку земель державної чи комунальної власності, орендованих фермером, дії мають бути чітко визначеними:
- звернення до органу місцевого самоврядування або військової адміністрації;
- складання акту про неможливість використання ділянки;
- ініціювання процесу консервації.
Такі кроки дозволяють орендарю подати документи до податкової служби й розраховувати на перерахунок зобов’язань.
«Механізм не автоматичний. Без оформленого рішення про консервацію, без внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру жодне податкове послаблення не застосовується», — підкреслив Володимир Бондаренко.
Коли ділянку можна законсервувати?
Менеджерка з юридичних питань Всеукраїнського конгресу фермерів Оксана Костюк пояснила, що консервація — це тимчасове вилучення земельної ділянки з обробітку для її збереження, безпеки або відновлення. Вона здійснюється відповідно до статті 51 Закону України «Про охорону земель».
Серед підстав: деградація ґрунтів, наявність на території фортифікаційних споруд, забруднення хімічними речовинами, вибухонебезпечними предметами, замінування, змінений рельєф, затоплення тощо.
«Консервують як приватні, так і державні або комунальні землі. У випадку приватної власності ініціатором є сам власник. Якщо це комунальна чи державна земля — замовником може бути орендар або територіальна громада», — уточнила Оксана Костюк.
Алгоритм дій для землевласника чи орендаря
Процес консервації складається з декількох етапів:
- Звернення до землевпорядної організації з пакетом документів: право власності/користування, акти обстеження, підтвердження забруднення або наявності фортифікацій.
- Розробка робочого проєкту консервації, який включає:опис стану ділянки, обґрунтування консервації, заходи з охорони земель, строки та процедуру відновлення, погодження та затвердження документації.
- Подання проєкту в електронному форматі до територіального органу Держгеокадастру.
- Внесення змін до Державного земельного кадастру.
- Лише після цього — звернення до податкової служби для зменшення плати.
«Рекомендую всім аграріям обов’язково в договорах із землевпорядними організаціями чітко прописувати терміни виконання та вартість робіт. Обирайте підрядників, які вже мають досвід у подібній документації», — порадила Оксана Костюк.
Виклики з боку військових адміністрацій та брак комунікації
Одне з найгостріших питань — відсутність інформування сільських та селищних рад про наміри будівництва фортифікацій. Багато громад дізнаються про розміщення об’єктів уже постфактум, не маючи змоги оперативно реагувати або документувати зміни у землекористуванні.
Також є питання щодо неможливості автоматичного звільнення земель від оподаткування за погодженням між ДЗК, податковою та координаційним штабом. Експерти наголосили — на жаль, наразі такий механізм не передбачено. Кожен випадок вимагає індивідуального підходу й окремої процедури документального оформлення.
Тому фахівці надають такі рекомендації для фермерів і громад:
- фіксувати факт пошкодження чи зміни функціонального призначення ділянок;
- зберігати всі листи, звернення та відповіді від органів влади;
- не діяти самостійно у випадку виявлення фортифікаційних об’єктів або вибухонебезпечних предметів — одразу повідомляти у відповідні органи;
- розпочинати процес консервації лише через офіційно зареєстровані організації;
- тримати зв’язок із військовими адміністраціями для координації дій.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua
