В умовах війни тема використання та оподаткування земельних ділянок із розміщеними на них фортифікаційними спорудами стає дедалі актуальнішою для громад, аграріїв і органів місцевого самоврядування. Наразі сільгоспвиробників цікавлять питання, як орендарям діяти в умовах воєнного стану, хто відповідальний за консервацію пошкоджених або забруднених земель, та як мінімізувати податкове навантаження.
Представник земельної експертизи Володимир Бондаренко під час вебінару «Земельні ділянки з фортифікаційними спорудами: оренда та оподаткування» розповів, що аграрію, який виявив на орендованій ділянці фортифікаційні споруди, необхідно документально підтвердити цей факт.
«Лише тоді можна говорити про підстави для зменшення або звільнення від орендної плати чи земельного податку», — наголосив Володимир Бондаренко.
Він зазначив, що у випадку земель державної чи комунальної власності, орендованих фермером, дії мають бути чітко визначеними:
Такі кроки дозволяють орендарю подати документи до податкової служби й розраховувати на перерахунок зобов’язань.
«Механізм не автоматичний. Без оформленого рішення про консервацію, без внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру жодне податкове послаблення не застосовується», — підкреслив Володимир Бондаренко.
Менеджерка з юридичних питань Всеукраїнського конгресу фермерів Оксана Костюк пояснила, що консервація — це тимчасове вилучення земельної ділянки з обробітку для її збереження, безпеки або відновлення. Вона здійснюється відповідно до статті 51 Закону України «Про охорону земель».
Серед підстав: деградація ґрунтів, наявність на території фортифікаційних споруд, забруднення хімічними речовинами, вибухонебезпечними предметами, замінування, змінений рельєф, затоплення тощо.
«Консервують як приватні, так і державні або комунальні землі. У випадку приватної власності ініціатором є сам власник. Якщо це комунальна чи державна земля — замовником може бути орендар або територіальна громада», — уточнила Оксана Костюк.
Процес консервації складається з декількох етапів:
«Рекомендую всім аграріям обов’язково в договорах із землевпорядними організаціями чітко прописувати терміни виконання та вартість робіт. Обирайте підрядників, які вже мають досвід у подібній документації», — порадила Оксана Костюк.
Одне з найгостріших питань — відсутність інформування сільських та селищних рад про наміри будівництва фортифікацій. Багато громад дізнаються про розміщення об’єктів уже постфактум, не маючи змоги оперативно реагувати або документувати зміни у землекористуванні.
Також є питання щодо неможливості автоматичного звільнення земель від оподаткування за погодженням між ДЗК, податковою та координаційним штабом. Експерти наголосили — на жаль, наразі такий механізм не передбачено. Кожен випадок вимагає індивідуального підходу й окремої процедури документального оформлення.
Тому фахівці надають такі рекомендації для фермерів і громад:
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Близько 9% компаній, власниками яких є іноземці, працюють у сільському господарстві України.

П’ять провідних галузей економіки Тернопільщини у січні 2026 року перерахували до зведеного бюджету 1,18 млрд грн, або 67,5% усіх мобілізованих коштів.

Державна податкова служба України затвердила план-графік документальних планових перевірок на 2026 рік. До переліку включено майже 4,6 тис. суб’єктів господарювання — юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, а також фінансові установи.