Розвиток меліорації стримує бюрократія — аграрії назвали головні проблеми

Він додав, що наразі очікують на фіналізацію рішення щодо ПДВ під час передання систем зрошення в управління ОВК (об'єднання водокористувачів). Це пришвидшить процес.

ОВК чекають на рішення

Під час планування іригаційних проєктів і отримання дозволів на водокористування підприємства стикаються з низкою проблем і бюрократичних перепон. До того ж у країні вже два роки триває передання меліоративної інфраструктури від Держводагентства до Держрибагентства, але очікується, що цей процес має завершитися нинішнього року.

Чотири ОВК уже отримали іригаційні системи у власність. Основна перевага таких об'єднань — швидкість прийняття рішень і оперативність їх виконання. 

За словами Ігоря Гопчака, до Держводагентства загалом надійшло 15 заявок від ОВК на передання меліоративних комплексів у їхнє розпорядження, але поки що немає можливості це зробити. 

«Питання не в нас, а в фінансуванні, оскільки при цьому має відбутися сплата ПДВ, а ці кошти державним бюджетом не передбачені. Одна меліоративна система — це близько 1,5-2 млн грн», — пояснив він.

Перший заступник голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот повідомив, що майно гідромеліоративної інфраструктури по Кіровоградській та Херсонській областях уже передано, зараз працюють по Миколаївській та Дніпропетровській. Найскладніша ситуація по Черкаській області, де більше 50 зрошувальних систем. Також триває передання систем меліорації до ОВК. 

У Держводагентстві запевняють, що щойно вирішиться питання з ПДВ, вони швидко передадуть інфраструктуру, навіть оминаючи передання до Держрибагентства. 

Заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський вважає, що питання ПДВ швидко не вирішиться. Навіть якщо буде підтримка в комітетах ВР, і документ буде передано на розгляд, це займе 3-4 місяці.

У Держрибагентстві стверджують, що відсутність регулювання норми ПДВ не є перешкодою. «У нас було 4 заявки від ОВК, і ми їх виконали. Вони були на балансі Держрибагентства. Ми заплатили ПДВ, це можливо», — наголосив Тарас Кот.

Тренди на ринку зрошення у 2025 році

У зв'язку з глобальним потеплінням збільшився дефіцит води у природних водоймах. Після посушливої зими є велика нестача вологи у метровому шарі ґрунту. Навіть на Поліссі та Волині без зрошення складно отримати високий урожай. Це вимагає від аграріїв пошуку нових способів поливу та внесення добрив за допомогою зрошення. 

«До нас звертаються виробники, які п'ять років тому взагалі не думали, що їм знадобиться зрошення», — розповідає керівник комерційного відділу компанії «Іррігатор Україна» Олег Куракін.

До повномасштабного вторгнення 40% бізнесу компанії було зосереджено в Херсонській та Запорізькій областях, але окупація земель та підрив Каховської ГЕС повністю змінили ринок — і не лише зрошення, а й вирощування культур. Проте фермери змогли доволі швидко перелаштуватися, релокуватися до інших областей. До того ж овочами почали займатися господарства, які й гадки не мали, як це робити. А оскільки без зрошення не можна отримати гарантований урожай овочів, це спонукало інвестувати в системи поливу. 

Також «Іррігатор Україна» займається підземним крапельним зрошенням: «90% таких проєктів зробили саме ми. Це великі первинні інвестиції, але таке обладнання розраховується на 20 років із низькими витратами води та добрив і дає додаткову врожайність і вигоду, особливо, коли ціна кукурудзи більше $200 /т».

Тотальний дефіцит кадрів змушує аграріїв автоматизувати системи поливу, кількість таких проєктів, за досвідом компанії, збільшилася на 300%. 

«Зараз ми можемо забезпечити управління поливом через радіосигнал за допомогою смартфонів. Тобто тепер на 200 га картоплі чи кукурудзи достатньо одного працівника. Також налагодили виробництво мобільних і автономних фертигаційних полів і приладів для примусового подання добрив», — підсумував Олег Куракін. 

Як вихід — розвиток політики локальних водонакопичень

Із серпня на Житомирщині не було великої води. Через глобальні зміни в екології виробники змушені планувати зрошення, розповіла голова ОВК «Лесині джерела» (Житомирська обл.) Олеся Точицька. Це об'єднання було засновано ФГ «Аделаїда», що релокувалося з Херсонщини. 

«Меліорацію слід розвивати, але ми в ФГ «Аделаїда» бачимо протиріччя, адже це питання на стику компетенцій декількох міністерств. Через глобальні зміни в екології ми змушені говорити не про осушення, а про зрошення. Для виробництва картоплі це вже необхідна річ», — пояснила вона. 

Голова ОВК пропонує розвивати політику локальних водонакопичень, оскільки в регіоні немає великих водних джерел, лише маленькі річки. 

Система малих водонакопичень добре розвинена в Румунії, і це позитивно позначається на водному балансі. Це комплексний підхід, за якого використовують не лише малі річки, а й опади, додали учасники дискусії.

Вартість ОВД гальмує розвиток меліорації

Також для сільгоспвиробників актуальним є питання оформлення Оцінки впливу на довкілля (ОВД), що має бути розроблена для площ під зрошення від 20 га. Вартість ОВД складає близько 700 тис. грн, це половина вартості зрошувальної машини.  

«Це недоцільна норма у нашому випадку, адже ми працюємо на вже меліорованих землях, на яких розвиваємо іригацію. Проте до нас приїхали екологи і зробили припис. У результаті замість руху в розвитку меліорації ми впираємося в абсолютну бюрократію. Ми ініціюємо зміни до цієї норми», — розповіла голова ОВК «Лесині джерела» Олеся Точицька. 

Керівник ягідного підприємства Андрій Ланін також ставить під сумнів доцільність оформлення дороговартісного ОВД за краплинного зрошення, а також під час реконструкції наявних зрошувальних систем. 

Перепони на місцях 

На Одещині реалізується багато проєктів зі зрошення. Поливні гектари зростають, але на місцях голови ТГ не завжди розуміють важливість зрошення, продовжив голова ФГ «Гранат» Анатолій Артеменко. 

«На півночі Одещини є річки та ставки, що передаються в оренду. Жоден голова ТГ не підтримує будівництво систем зрошення, хоча все офіційно: є дозволи, проєкти. Натомість ТГ бере і навмисно передає водойму фізичній особі для розведення риби», — зауважив він. 

На Черкащині, навіть за наявності великого джерела зрошення, є проблеми з водопостачанням, розповів голова ОВК «Перша» Черкаської області Ніколай Налбандян. Засновником є СТОВ «Дружба», фермерське господарство, що працює більше 20 років. Це одне з перших об'єднань водокористувачів в Україні. 

Засновник ОВК «АкваВіта» (Одеська область) Дмитро Смаглій озвучив ще декілька актуальних проблем аграріїв півдня — це висока мінералізація води та вартість електроенергії. 

Учасники круглого столу порекомендували аграріям півдня надавати інформацію, хто коли планує починати і закінчувати зрошення. Адже що більше господарств одночасно підключено до системи, то дорожча вода. На початку сезону це може бути 12-14 грн/куб.м, на кінець — до 20 грн/куб.м. Також чиновники пообіцяли, що будуть шукати кошти на поповнення Барабойського водосховища, де вода не засолена. 

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua