Минулого року за цією програмою було виплачено 40 млн грн. Сподіваємося, що цього року буде більше заявок, і програма активно працюватиме. Наприкінці березня урядом прийнятий довгостроковий план розвитку іригаційних систем до 2050 року, що чітко визначає першочергові заходи з відновлення та будівництва систем зрошення.
Розвиток меліорації стримує бюрократія — аграрії назвали головні проблеми
08 травня 2025, 06:08 1055
З проблемами водопостачання нині стикаються не лише аграрії півдня. Отримати запланований урожай без зрошення неможливо вже майже в усіх регіонах України. До того ж величезна кількість гідротехнічних об'єктів зруйновані внаслідок війни, погіршується якість води через забруднення хімічними речовинами.
В Україні дев’ять річкових басейнів. Після підриву Каховської греблі обсяг зарезервованої води зменшився на 18 млрд куб. м. Тепер основні функції з водонакопичення виконує Кременчуцьке водосховище, розповів в.о. голови Державного агентства водних ресурсів України Ігор Гопчак під час круглого столу на тему: «Проблемні питання зрошення фермерських господарств».
Державна підтримка: торік було виплачено 40 млн грн
Державною підтримкою зрошення передбачено 200 млн грн для компенсації вартості будівництва, реконструкції чи відновлення меліоративних систем: це до 50%, але не більше 26 500 грн у перерахунку на гектар. Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Він додав, що наразі очікують на фіналізацію рішення щодо ПДВ під час передання систем зрошення в управління ОВК (об'єднання водокористувачів). Це пришвидшить процес.
ОВК чекають на рішення
Під час планування іригаційних проєктів і отримання дозволів на водокористування підприємства стикаються з низкою проблем і бюрократичних перепон. До того ж у країні вже два роки триває передання меліоративної інфраструктури від Держводагентства до Держрибагентства, але очікується, що цей процес має завершитися нинішнього року.
Чотири ОВК уже отримали іригаційні системи у власність. Основна перевага таких об'єднань — швидкість прийняття рішень і оперативність їх виконання.
За словами Ігоря Гопчака, до Держводагентства загалом надійшло 15 заявок від ОВК на передання меліоративних комплексів у їхнє розпорядження, але поки що немає можливості це зробити.
«Питання не в нас, а в фінансуванні, оскільки при цьому має відбутися сплата ПДВ, а ці кошти державним бюджетом не передбачені. Одна меліоративна система — це близько 1,5-2 млн грн», — пояснив він.
Перший заступник голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот повідомив, що майно гідромеліоративної інфраструктури по Кіровоградській та Херсонській областях уже передано, зараз працюють по Миколаївській та Дніпропетровській. Найскладніша ситуація по Черкаській області, де більше 50 зрошувальних систем. Також триває передання систем меліорації до ОВК.
У Держводагентстві запевняють, що щойно вирішиться питання з ПДВ, вони швидко передадуть інфраструктуру, навіть оминаючи передання до Держрибагентства.
Заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський вважає, що питання ПДВ швидко не вирішиться. Навіть якщо буде підтримка в комітетах ВР, і документ буде передано на розгляд, це займе 3-4 місяці.
У Держрибагентстві стверджують, що відсутність регулювання норми ПДВ не є перешкодою. «У нас було 4 заявки від ОВК, і ми їх виконали. Вони були на балансі Держрибагентства. Ми заплатили ПДВ, це можливо», — наголосив Тарас Кот.
Тренди на ринку зрошення у 2025 році
У зв'язку з глобальним потеплінням збільшився дефіцит води у природних водоймах. Після посушливої зими є велика нестача вологи у метровому шарі ґрунту. Навіть на Поліссі та Волині без зрошення складно отримати високий урожай. Це вимагає від аграріїв пошуку нових способів поливу та внесення добрив за допомогою зрошення.
«До нас звертаються виробники, які п'ять років тому взагалі не думали, що їм знадобиться зрошення», — розповідає керівник комерційного відділу компанії «Іррігатор Україна» Олег Куракін.
До повномасштабного вторгнення 40% бізнесу компанії було зосереджено в Херсонській та Запорізькій областях, але окупація земель та підрив Каховської ГЕС повністю змінили ринок — і не лише зрошення, а й вирощування культур. Проте фермери змогли доволі швидко перелаштуватися, релокуватися до інших областей. До того ж овочами почали займатися господарства, які й гадки не мали, як це робити. А оскільки без зрошення не можна отримати гарантований урожай овочів, це спонукало інвестувати в системи поливу.
Олег Куракін, керівник комерційного відділу компанії «Іррігатор Україна»
За підсумками першого кварталу 2025 року продажі обладнання для поливу перевищують показники 2021 року, і це навіть без Херсонської та Запорізької областей. Відчуваємо також, що закон про ОВК дав поштовх для приватної ініціативи з модернізації насосних станцій, магістральних трубопроводів та інших гідротехнічних споруд. Це те, на що у держави не вистачало ні коштів, ні часу. Як приклад, ми зараз розробляємо великий проєкт із двома ОВК в Одеській області.
Також «Іррігатор Україна» займається підземним крапельним зрошенням: «90% таких проєктів зробили саме ми. Це великі первинні інвестиції, але таке обладнання розраховується на 20 років із низькими витратами води та добрив і дає додаткову врожайність і вигоду, особливо, коли ціна кукурудзи більше $200 /т».
Тотальний дефіцит кадрів змушує аграріїв автоматизувати системи поливу, кількість таких проєктів, за досвідом компанії, збільшилася на 300%.
«Зараз ми можемо забезпечити управління поливом через радіосигнал за допомогою смартфонів. Тобто тепер на 200 га картоплі чи кукурудзи достатньо одного працівника. Також налагодили виробництво мобільних і автономних фертигаційних полів і приладів для примусового подання добрив», — підсумував Олег Куракін.
Як вихід — розвиток політики локальних водонакопичень
Із серпня на Житомирщині не було великої води. Через глобальні зміни в екології виробники змушені планувати зрошення, розповіла голова ОВК «Лесині джерела» (Житомирська обл.) Олеся Точицька. Це об'єднання було засновано ФГ «Аделаїда», що релокувалося з Херсонщини.
«Меліорацію слід розвивати, але ми в ФГ «Аделаїда» бачимо протиріччя, адже це питання на стику компетенцій декількох міністерств. Через глобальні зміни в екології ми змушені говорити не про осушення, а про зрошення. Для виробництва картоплі це вже необхідна річ», — пояснила вона.
Голова ОВК пропонує розвивати політику локальних водонакопичень, оскільки в регіоні немає великих водних джерел, лише маленькі річки.
Олеся Точицька, голова ОВК «Лесині джерела»
Треба зберігати воду, що проходить просто повз нас. Водночас зараз проводиться інша політика — знімати всі водонакопичення, або ж система отримання дозволів настільки складна, що її пройти майже нереально. Не всі європейські практики підходять для України, для локальних особливостей. Варто спростити процедуру створення малих водонакопичувачів. Ми, як ОВК, готові вкладати в це кошти, розробляти документацію, адже через 10 років ситуація з водою на Житомирщині буде нагадувати Миколаївщину.
Система малих водонакопичень добре розвинена в Румунії, і це позитивно позначається на водному балансі. Це комплексний підхід, за якого використовують не лише малі річки, а й опади, додали учасники дискусії.
Вартість ОВД гальмує розвиток меліорації
Також для сільгоспвиробників актуальним є питання оформлення Оцінки впливу на довкілля (ОВД), що має бути розроблена для площ під зрошення від 20 га. Вартість ОВД складає близько 700 тис. грн, це половина вартості зрошувальної машини.
«Це недоцільна норма у нашому випадку, адже ми працюємо на вже меліорованих землях, на яких розвиваємо іригацію. Проте до нас приїхали екологи і зробили припис. У результаті замість руху в розвитку меліорації ми впираємося в абсолютну бюрократію. Ми ініціюємо зміни до цієї норми», — розповіла голова ОВК «Лесині джерела» Олеся Точицька.
Керівник ягідного підприємства Андрій Ланін також ставить під сумнів доцільність оформлення дороговартісного ОВД за краплинного зрошення, а також під час реконструкції наявних зрошувальних систем.
Андрій Ланін, керівник ягідного підприємства
Ми використовуємо лише краплинне зрошення, ми не займаємося меліорацією, але нам все одно потрібно робити ОВД, що коштує 500-700 тис. грн. І це лише перша частина розробки ОВД, потім її ще потрібно періодично підтверджувати. При цьому краплинне зрошення розраховане суто під культуру і не впливає на водний баланс земельної ділянки, де воно змонтоване. Ніхто не буде заливати поле водою, оскільки це кошти.
Перепони на місцях
На Одещині реалізується багато проєктів зі зрошення. Поливні гектари зростають, але на місцях голови ТГ не завжди розуміють важливість зрошення, продовжив голова ФГ «Гранат» Анатолій Артеменко.
«На півночі Одещини є річки та ставки, що передаються в оренду. Жоден голова ТГ не підтримує будівництво систем зрошення, хоча все офіційно: є дозволи, проєкти. Натомість ТГ бере і навмисно передає водойму фізичній особі для розведення риби», — зауважив він.
На Черкащині, навіть за наявності великого джерела зрошення, є проблеми з водопостачанням, розповів голова ОВК «Перша» Черкаської області Ніколай Налбандян. Засновником є СТОВ «Дружба», фермерське господарство, що працює більше 20 років. Це одне з перших об'єднань водокористувачів в Україні.
Ніколай Налбандян, голова ОВК «Перша»
По рівню Кременчуцького водосховища бачимо, що навіть за наявності доступу до цього найбільшого джерела води є проблеми з водопостачанням, не кажучи вже про інші регіони. Це, ймовірно, перший рік, коли ми можемо зіткнутися з низьким рівнем води у водосховищі. У нас досить показова історія: СТОВ «Дружба» є членом двох ОВК, і маємо у власності зрошувальну систему. Коли 2020 року зібрали 900 т/га кукурудзи, то зрозуміли, що вже впритул наблизилися до зони ризикованого землеробства, тож пріоритет був у інвестиціях у зрошення. За три роки ми бачимо, скільки витрачаємо електроенергії на власній зрошувальній системі, скільки — на державній. Приватна власність завжди ефективніша, це економія і електроенергії, і води.
Засновник ОВК «АкваВіта» (Одеська область) Дмитро Смаглій озвучив ще декілька актуальних проблем аграріїв півдня — це висока мінералізація води та вартість електроенергії.
Дмитро Смаглій, засновник ОВК «АкваВіта»
У мене невеликий банк землі, 130 га поливних угідь. Сильна засоленість для маленького господарства — це непідйомна інвестиція. Минулого року під час спеки електроенергія була суттєвим складником у вартості поливу, і вода коштувала від 14 до 21,48 грн за куб. м. Найдорожчою вода була в липні.
Учасники круглого столу порекомендували аграріям півдня надавати інформацію, хто коли планує починати і закінчувати зрошення. Адже що більше господарств одночасно підключено до системи, то дорожча вода. На початку сезону це може бути 12-14 грн/куб.м, на кінець — до 20 грн/куб.м. Також чиновники пообіцяли, що будуть шукати кошти на поповнення Барабойського водосховища, де вода не засолена.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
