Рік стратегії зрошення: чи знайшла Україна $4 млрд на полив

За попередньою оцінкою Світового банку та FAO, для реалізації стратегії необхідно $4 млрд. Це без урахування річних витрат на оплату праці працівників державних органів та установ, які нестимуть відповідальність за розроблення та реалізацію ключових заходів стратегії, уточнюють у Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Як просувається реалізація стратегії, що вже зроблено та де знайти кошти на побудову в Україні ефективної зрошувальної системи — розбирався AgroPortal.ua.

План — 1,7 млн га

Кабмін затвердив цілий список заходів із реалізації стратегії. Насамперед йдеться про аудит використання зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризацію інженерної інфраструктури.

Далі — розробка законодавчих та нормативно-правових актів, прийняття змін і доповнень у сфері водного господарства та меліорації; інституційна реформа управління водними ресурсами та меліорацією; створення нових управлінських структур, здатних стимулювати впровадження інновацій. І нарешті — реалізація цільових проєктів.

У пошуках інвесторів

Поки що з 2,2 млн га, які можуть обслуговуватися наявною мережею зрошувальних каналів та систем, згідно статистичних даних реально зрошувалися в посушливому 2020 році лише 420 тис. га, повідомляють в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

«Загалом близько 10-12 млн га сільськогосподарських земель в зоні Степу України потребує зрошення, і зі зміною клімату ця потреба буде ставати все більш критичною», — коментує генеральний директор асоціації Роман Сластьон.

Тим не менш, більш реалістичним та першочерговим завданням є відбудова існуючої інфраструктури на близько 1-1,2 млн га зрошуваних земель, вважає він.

Про те, що реалізація стратегії потребує чимало коштів, говорять і в Мінагрополітики. Тому до цього процесу пропонують залучити зовнішніх та внутрішніх інвесторів.

«В якості зовнішніх інвесторів можуть виступати як міжнародні фінансові інституції (Світовий банк, ЄІБ, ЄБРР), так і фінансові установи окремих держав, зацікавлених у поставках сільгосппродукції», — говорить Тарас Висоцький. Внутрішніми інвесторами можуть бути водокористувачі та треті сторони, що забезпечуватимуть на ринкових засадах надання якісних послуг зі зрошення.

Висоцький додає, що для зниження фінансового навантаження на бюджет Мінагрополітики напрацьовує ряд законодавчих ініціатив, які сприятимуть залученню інвестицій у зрошення.

Хто відповідальний?

Задля реалізації стратегії офіційно створено Державне агентство з меліорації та рибного господарства, а пілотні проєкти зі зрошення мали запустити в Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях.

Проте станом на 1 жовтня 2021 р. майнові комплекси та необхідна документація щодо меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем до сфери управління агентства не передані. Вони знаходяться у віданні Державного агентства водних ресурсів.

На запит AgroPortal.ua в Держводагентстві зазначили, що під їхнім керівництвом вже розроблені попередні проєкти щодо реконструкції та відновлення зрошення на міжгосподарських меліоративних системах, які повинні фінансуватись із державного та місцевих бюджетів. «Це дасть можливість ввести додаткову площу для поливу близько 350,2 тис. га», — уточнює в.о. голови Держводагентства Олексій Кузьменков.

Перші «пілоти»

Для реалізації пілотних проєктів зі зрошення, які мають запуститись у Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях, передбачається будівництво та відновлення внутрішньогосподарських меліоративних систем, які не перебувають на балансі водогосподарських організацій і які їх не експлуатують, додає Олексій Кузьменков.

П’ять років окупності

Директор ТОВ «Дунайський аграрій» Роман Дяжук розповідає: для того, щоб організувати гектар під крапельним зрошенням, потрібно близько $1300.

«Сільгоспвиробники нашого регіону в такий посушливий період потребують підтримки. Як варіанти — це кредит від банків не менш ніж на п’ять років або під 0% чи компенсація від держави в розмірі 30-50%», — говорить він.

Тож для пришвидшення темпів інвестування в меліоративні системи добре було б забезпечити відповідні програми держпідтримки, підсумував генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua