Рада з питань підтримки підприємництва створена з метою консолідації зусиль держави та бізнесу задля збереження й розвитку потенціалу України в умовах повномасштабної війни росії проти нашої держави.
Про це під час засідання ради заявив Президент України Володимир Зеленський, повідомляє пресслужба Офісу Президента.
«Питання війни забирають майже весь мій час. Я за те, щоб державні інституції допомагали підприємцям. Ви зараз готові діяти, у вас є енергія сфокусуватися на цих питаннях. Тому що ви живете цим і знаєте, які закони потребують змін, які правки необхідно внести, яку реформу довести до парламенту. Це глобальні питання», – сказав він, звертаючись до представників бізнесу.
Керівник ОП Андрій Єрмак зазначив, що представники парламенту, уряду, правоохоронних органів уже знайшли рішення найнагальніших питань бізнесу, які ще відпрацьовуються.
Перша віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко зауважила, що для поліпшення бізнес-клімату в Україні було визначено дев’ять основних напрямів. Впровадження запланованих заходів сприятиме економічному зростанню України та збільшенню кількості робочих місць, що є пріоритетом для держави та бізнесу.
Учасники зустрічі обговорили питання зменшення тиску правоохоронців на легальний бізнес, оновлення принципів роботи Бюро економічної безпеки, а також необхідність підтримки підприємств ВПК, зміни до законодавства, додали в ОП.
Окрему увагу приділили запровадженню цифрових рішень для осучаснення взаємодії держави та бізнесу, а саме — створенню платформи для отримання зворотного зв’язку від бізнесу та аналітичного модуля до Єдиного реєстру досудових розслідувань, який дасть змогу в режимі реального часу бачити повну картину щодо кримінальних проваджень у країні.
«Очікується, що цифрова платформа сприятиме налагодженню зворотного зв’язку влади та бізнесу — регіонального, дрібного, середнього — і дасть розуміння та змогу систематизувати питання, які насамперед турбують підприємців, та визначити шляхи поліпшення бізнес-середовища», — пояснили у відомстві.
Щодо кожного з обговорених питань було окреслено план дій та способи участі бізнесу в напрацюванні системних, конкретних рішень із залученням Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, широкого кола бізнесменів та на базі платформи «Зроблено в Україні».

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Спілка українських підприємців закликає уряд оприлюднити остаточний текст змін до правил бронювання військовозобов’язаних і не посилювати обмеження без оцінки наслідків та консультацій із бізнесом.

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.

Українські виробники садівничої та ягідної продукції презентують свою продукцію на міжнародній виставці Fruit Attraction 2026 в Мадриді. Україна представлена єдиним національним стендом.

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд України посилити дипломатичну роботу з країнами Балтії та інституціями ЄС, щоб не допустити збільшення експорту російської агропродукції через порти Балтійського моря.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.